Вісник НАН України. 2014. №2. С. 91-98.
КОСТЕНКО Олексій Олексійович –
кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник
Інституту радіофізики і електроніки ім. О.Я. Усикова
МАСАЛОВ Сергій Олександрович –
доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділу
Інституту радіофізики і електроніки ім. О.Я. Усикова
МЕЛЕЖИК Петро Миколайович –
член-кореспондент НАН України, заступник директора
Інституту радіофізики і електроніки ім. О.Я. Усикова
ВІКТОР ПЕТРОВИЧ ШЕСТОПАЛОВ: ЖИТТЯ В НАУЦІ
Нещодавно виповнилося 90 років з дня народження видатного вченого, організатора науки, лауреата Державних премій CРСР і УРСР, заслуженого діяча науки України, знаного фахівця в галузі радіофізики та електроніки, теоретичної і математичної фізики, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка НАН України Віктора Петровича Шестопалова.
Віктор Петрович Шестопалов народився 23 січня 1923 р. в містечку Слов’янськ Донецької області в сім’ї робітника. Після закінчення середньої школи в 1940 р. він вступив на фізико-математичний факультет Горьківського державного університету, але вже через кілька місяців перевівся до Харківського університету ім. О.М. Горького – одного з найстаріших і найпрестижніших вищих навчальних закладів СРСР, уславленого своїми науковими традиціями в галузі фізико-математичних наук.
Війна з гітлерівською Німеччиною перериває навчання В.П. Шестопалова. Він добровольцем іде на фронт, бере участь у боях за визволення України, Румунії, Угорщини, Чехословаччини. Його внесок у нашу спільну Перемогу відзначено низкою державних нагород. Після демобілізації Віктор Петрович продовжує навчання і в 1949 р. отримує диплом за спеціальністю «теоретична фізика». Варто зазначити, що в перші повоєнні роки студентів було небагато, часто спецкурси читали одному-двом слухачам. В Університеті панувала атмосфера Високої Науки. Причому викладачі, переважно представники відомих у всьому світі фізико-математичних шкіл, були вимогливими, приділяючи багато уваги й часу своїм студентам, а ті навчалися захоплено і наполегливо. Так, керівником дипломної роботи В.П. Шестопалова був професор О.І. Ахієзер. Творче середовище якнайкраще сприяло розвитку талантів майбутніх науковців.
Уся подальша трудова і наукова діяльність Віктора Петровича була пов’язана з Харковом – одним із найбільших наукових центрів СРСР, де успішно діяли уславлені школи математиків і фізиків. Після закінчення університету він працює в Харківському державному інституті мір і вимірювальних приладів. У короткий термін під керівництвом професора В.Л. Германа молодий учений виконує дослідження в межах кандидатської дисертації «Деякі питання нелінійної теорії ламінарного примежового шару» і в 1953 р. успішно її захищає. Повний текст