Вісник НАН України. 2015. № 10. С. 87–90.

ТУКАЛО Михайло Арсентійович –
член-кореспондент НАН України, професор,
заступник директора з наукової роботи Інституту молекулярної біології і генетики НАН України

ГОВОРУНB Дмитро Миколайович –
член-кореспондент НАН України, професор,
заступник директора з наукової роботи Інституту молекулярної біології і генетики НАН України

НАУКА – ПОКЛИКАННЯ НА ВСЕ ЖИТТЯ
До 75-річчя академіка НАН України Г.В. Єльської

15 жовтня 2015 р. виповнилося 75 років від дня народження відомого вченого в галузі молекулярної біології та біосенсорики, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, директора Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, доктора біологічних наук, професора, академіка НАН України Ганни Валентинівни Єльської.

Професор Ганна Валентинівна Єльська – провідний молекулярний біолог з міжнародним визнанням. Саме вона свого часу започаткувала в Україні новий науковий напрям у галузі молекулярної біології – вивчення регуляції експресії геному вищих еукаріотів на рівні трансляції та ролі окремих компонентів апарату трансляції у її реалізації. За встановлення нового, раніше невідомого наукового явища функціональної адаптації тРНК Ганна Єльська у складі авторського колективу в 1989 р. отримала диплом на відкриття Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах винаходів і відкриттів.

Народилася Ганна Валентинівна у тривожні довоєнні часи – 15 жовтня 1940 р. у Донецьку. У школі вона була круглою відмінницею, однак найбільше захоплювалася фізикою і літературою. Змалку дівчина добре грала в шахи, здобула розряд у цьому інтелектуальному виді спорту і неодноразово виступала за командну першість України. По закінченню школи мріяла навчатися на фізичному факультеті Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова, та не сталося… батьки не благословили, ось і вирішила пов’язати свою долю з науками про життя. Вступила до Донецького державного медичного інституту імені Максима Горького, де з другого курсу зацікавилася біохімією. Після закінчення інституту з відзнакою очолила там біохімічну лабораторію.

У 1965 р. молода донеччанка вирішує вступати до аспірантури в Києві. Прибула до столиці без жодних знайомств та підтримки – тільки з власними знаннями. Під час іспиту з біохімії Ганна Єльська вразила комісію професійними відповідями і отримала направлення у щойно створений відділ біохімії нуклеїнових кислот Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна АН УРСР. Керівником відділу був кандидат біологічних наук Геннадій Харлампійович Мацука, якому вдалося створити в колективі атмосферу доброзичливості й творчого натхнення: прекрасні колеги, допомога, робота з повною віддачею, азарт першопрохідців. Саме тоді у молодої вченої сформувалося трепетне ставлення до фундаментальної науки. Роки навчання в аспірантурі виявилися одними з найцікавіших у її житті: напружена праця, досліди, зустрічі з видатними вченими. Це був час становлення молекулярної біології в Україні. Академіки О.О. Баєв, А.Д. Мірзабеков, Л.Л. Кисельов, які були вчителями й друзями одночасно, безкорисливо допомагали в усіх справах – від наукового експерименту до ідеї створення Інституту молекулярної біології і генетики, яку пізніше підтримав президент НАН України академік Б.Є. Патон, а вдихнув у неї життя академік НАН України С.М. Гершензон.

Аспірантуру Ганна Єльська закінчила достроково в 1968 р., блискуче захистивши на півроку раніше дисертацію, результати якої згодом визнали як наукове відкриття. Повний текст