Вісник НАН України. 2015. № 2. С. 89-93.

ШАТАЛОВ  Микола Микитович –  
доктор геологічних наук,  старший науковий співробітник
Інституту геологічних  наук НАН України

НАТХНЕННИЙ ДОСЛІДНИК НАДР
До 140-річчя від дня народження професора В.І. Яворського

Статтю присвячено талановитому досліднику надр Донецького і Кузнецького вугільних басейнів, видатному українському вченому-геологу всесвітньо відомої лутугінської школи професору Васілю Івановичу Яворському з нагоди 140-річчям від дня його народження. Розглянуто основні етапи його життя, досягнення у вивченні вугільних родовищ і геологічної будови Донбасу і Кузбасу, а також у складанні карт цих регіонів.

Василь Іванович Яворський народився 29 грудня 1874 р.(10 січня 1875 р. за новим стилем) у Кам'янці-Подільському в родині військового. 18-річним юнаком поїхав на роботу до Домбровського вугільного басейну (на території нинішньої Польщі), що є частиною Верхньосилезького кам’яновугільного басейну, де влаштувався чорноробом на навантаження вугілля на копальні «Париж». П’ять років він працював на гірських розрізах Верхньосилезького басейну і навчався у Домбровському гірничому училищі, яке закінчив з відзнакою в 1898 р. Василь мріяв про вищу гірничу освіту, але грошей не вистачало, і за рекомендацією директора училища він вирушив на Урал, працював там на вугільних копальнях, а потім і в геологорозвідувальній партії, яка вела пошуки золота і залізних руд.

У 1905 р. Василю Івановичу нарешті вдалося здійснити свої бажання. Він став студентом Санкт-Петербурзького гірничого інституту, однак закінчив його лише в 1913 р. Навчаючись в інституті, він часто виїздив на роботу на гірничопромислові підприємства. Зокрема, влітку 1906 р. працював на розвідці Михайлівського кам’яновугільного родовища Донбасу, де склав свою карту виходів пластів вугілля. За консультацією з розвідки цього родовища Яворський звернувся до видатного дослідника вугільних родовищ і геологічної будови Донбасу професора Леоніда Івановича Лутугіна (див. «Вісник НАН України» 2014, № 11), який читав тоді курс історичної геології в Гірничому інституті. Це знайомство відіграло величезну роль у житті В.І. Яворського. Навесні 1909 р. Лутугін запропонував йому роботу з детальної геологічної зйомки в Донбасі, що, за визнанням самого Василя Івановича, було для нього несподіванкою і великою честю.

Перший місяць на Донбасі Яворський працював під керівництвом Авеніра Авеніровича Сняткова, найближчого помічника Лутугіна, над складанням великомасштабної пластової карти Мушкетівського району. Студент Яворський досить швидко опанував методику геологічної зйомки, розроблену професором Лутугіним, і почав працювати самостійно. Наприкінці літа його ділянку відвідали Л.І. Лутугін і М.О. Родигін. Вони були задоволені результатами роботи Яворського, що стало для Василя Івановича гарантією його участі в подальших роботах Геологічного комітету на Донбасі, а з 1913 р. його було прийнято в Комітет на постійну службу. Повний текст (PDF).