Вісник НАН України. 2014. № 1. С. 3-10.

ЗА ПІДСУМКАМИ РОКУ
Інтерв’ю президента Національної академії наук України
академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона

– Борисе Євгеновичу, якими особливими подіями вирізнявся 2013 рік, чим найбільше запам’ятався?
– Минулий рік для Академії був позначений чудовим ювілеєм – 95-річчям від часу її заснування. З відзначенням цієї дати була пов’язана низка урочистих заходів – численні наукові конференції, симпозіуми, семінари, читання, урочисті засідання, підготовлено й видано ювілейні видання. Наймасштабнішим заходом стала ювілейна виставка наукових досягнень наших установ. Шукаючи цікавий формат, ми вирішили умовно поділити виставку на дві частини. Відібрали і представили важливі розробки минулих років, які вже впроваджено у виробництво, а також велику кількість розробок, готових до впровадження. У такий спосіб ми намагалися максимально продемонструвати результати роботи наших учених.

Однак і крім ювілею Академії рік був насичений великою кількістю важливих, я б сказав, пам’ятних подій. Так, у березні ми відзначали 150-річчя з дня народження видатного вченого зі світовим ім’ям і першого президента нашої Академії Володимира Івановича Вернадського. Також минулого року виповнилося 90 років з дня народження академіка В.М. Глушкова. Саме Віктора Михайловича по праву вважають родоначальником вітчизняних інформаційних технологій, одним із засновників кібернетики. Наприкінці року Національна академія наук взяла активну участь у підготовці та проведенні ювілейних заходів з нагоди 100-річчя з дня народження Миколи Михайловича Амосова. Як відомо, цю подію було внесено до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО, а Верховна Рада України оголосила 2013 рік роком Миколи Амосова в галузі медицини.

Протягом року відбулося й чимало інших заходів міжнародного значення. У вересні виповнилося 20 років з часу заснування Міжнародної асоціації академій наук. Нагадаю, що МААН – це неурядова організація, яка об’єднує національні академії наук, а також ряд провідних наукових центрів країн СНД, В’єтнаму, Грузії. З цієї нагоди на початку грудня в Києві відбулося засідання Ради МААН. У ньому взяли участь делегації Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Молдови, Росії, Таджикистану. Ми обговорили окремі найвагоміші результати діяльності Асоціації та визначили напрями її роботи на найближчу перспективу. Зокрема, в центрі уваги МААН і надалі залишатиметься розвиток співпраці національних академій наук країн СНД, а також формування і реалізація міжнародних програм наукових досліджень.

Не можу не згадати про ще одну вагому для Академії і держави в цілому подію. Я маю на увазі набуття Україною статусу асоційованого члена Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН), яка є провідним міждержавним науковим центром з фізики високих енергій та елементарних частинок. Слід зазначити, що підписанню Угоди передувала багаторічна плідна співпраця установ НАН України з ЦЕРН. Науковці Академії були задіяні і продовжують брати участь у розробленні наукових програм та модернізації обладнання Великого адронного колайдера, а також у здійсненні експериментів на ньому. Підписання Угоди є визнанням наукових досягнень та розробок України міжнародною науковою спільнотою. Крім того, статус асоційованого члена дозволить науково-дослідним установам та підприємствам України брати участь у тендерах ЦЕРН, отримувати замовлення на виготовлення високотехнологічного обладнання, тобто сприятиме розвитку інноваційної сфери нашої країни.

– А наскільки минулий рік був багатий на нові результати наукових досліджень?
– Безумовно, вчені Академії, незважаючи на всі труднощі у вітчизняній науковій сфері, працювали і продовжують працювати, отримувати вагомі результати фундаментальних і прикладних досліджень. Вони стосуються широкого спектра галузей наукових знань і практичних застосувань у господарстві країни. Повною мірою досягнення будуть представлені навесні на звітній сесії Загальних зборів НАН України. Тому коротко скажу про окремі з них.

Почну з деяких важливих аспектів фундаментальних досліджень. Якщо говорити про фізику, то сьогодні найпопулярнішими напрямами є наноелектроніка та спінтроніка. До першого з них можна віднести широкі дослідження різноманітних властивостей графену. Нашим фізикам належить, зокрема, такий цікавий результат: якщо покрити графеном певні матеріали, то виникає принципово новий тип поверхневих хвиль, які розповсюджуються у цих матеріалах та існування яких неможливе за відсутності графену. Працюючи в такому новітньому напрямі, як спінтроніка, українські фахівці довели, що при використанні надпровідників магнітна поляризованість струму може досягати рекордних значень. Великий внесок зробили наші фізики-експериментатори у встановлення механізму високотемпературної надпровідності, який принципово відрізняється від стандартного. У грудневому випуску одного з найпрестижніших світових журналів Science з’явилося повідомлення фізиків НАН України щодо анізотропного характеру броунівського руху частинок у рідких кристалах, що відкриває перспективи керування цим процесом у живих клітинах.

Останніми роками науковці з усього світу велику увагу приділяють дослідженням, спрямованим на сферу охорони здоров’я і медицини. Установи Академії також плідно працюють у цьому напрямі. Так, ученими-хіміками синтезовано нові гетеро- та макроциклічні сполуки, які є перспективними для розроблення на їх основі антидіабетичних препаратів. Тривають дослідження зі створення знеболювальних препаратів природного походження без застосування синтезованих хімічних сполук. Це необхідно для розвитку сучасної фармакології. Також отримано серію нових результатів, важливих для подальшого вивчення процесів старіння. Звісно, це не весь перелік.

Загалом скажу, що саме фундаментальні дослідження лежать в основі якісно нового цивілізаційного поступу. Водночас вони тісно пов’язані з прикладними. Отримані наукові результати повинні знаходити практичне застосування. Сьогодні, в умовах несприятливого інвестиційного клімату в Україні та неналежного державного фінансування науки, це досить складно. Попри всі труднощі, Академія продовжує наполегливо працювати. Ми постійно налагоджуємо зв’язки з вітчизняними виробничими структурами, щоб завершені розробки отримували своє подальше впровадження. Зокрема, минулого року наші вчені вдосконалили базовий комплекс перспективних інформаційних технологій, призначений для масової діагностики, профілактики та лікування низки найбільш поширених тяжких захворювань серцево-судинної системи, інсульту, цукрового діабету тощо. На його основі налагоджено промислове виробництво приладів, які успішно застосовують у ряді медичних установ України.

Ще однією важливою розробкою в галузі медицини стало створення нового покоління конструкційних деталей для остеосинтезу, тобто з’єднання зламаних кісток. Створено накісні пластини та елементи кріплення до них, у тому числі з протитуберкульозною дією. Виріб уже пройшов клінічні випробування та отримав державну реєстрацію.

Я вже неодноразово розповідав про винайдену в Академії технологію зварювання живих тканин. Нині тривають роботи з її вдосконалення та розширення сфери застосування в хірургії. Вже отримано унікальні результати використання цієї технології у загальній, торакальній та дитячій хірургії, нейрохірургії, онкології, урології, гінекології, офтальмології, лікуванні травм внутрішніх органів. У перспективі планується зварювання нервів, сухожилків, твердої мозкової оболонки і навіть кісток.

Далі. Велике значення для здоров’я людини має якість води, яку вона вживає. Саме тому увага наших науковців до цього питання є особливо пильною. І тут є нові результати. Зокрема, вперше з водопровідної води та діючих промислових фільтрів її очищення вдалося виділити невідомі раніше мутагенні форми мікроорганізмів, стійкі до хлору і температури під час знезараження води та дезінфекції устаткування. Це відкриття може спричинити докорінний перегляд технології підготовки питної води в усьому світі. Крім того, вперше у світі наші вчені розробили та виготовили керамічні мембрани на основі природних глинистих мінералів для очищення стічних вод та одержання генетично безпечної питної води. Вже вироблена дослідно-промислова партія таких нових мембранних фільтрів.

Це лише кілька прикладів. Загалом же науковий пошук у сфері охорони здоров’я є одним із пріоритетів у роботі вчених Академії, тому подібних розробок дуже багато. Повний текст