Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2014. № 3. С. 103-106.

ЩО СПІЛЬНОГО МІЖ ЧОРНОЮ ДІРОЮ І ПРОГНОЗОМ ПОГОДИ?

Відомий британський фізик-теоретик Стівен Хокінг, один із засновників сучасної теорії чорних дір, опублікував препринт своєї статті, в якій пропонує переглянути одне з основних положень цієї теорії, а саме: замінити горизонт подій чорної діри, через який ані матерія, ані енергія не можуть повернутися назовні, на так званий уявний горизонт (apparent horizon), здатний затримувати матерію та енергію лише на деякий час.

«Більшість фізиків, достатньо ексцентричних, щоб написати у своїй статті: «чорних дір не існує» (принаймні у тому вигляді, як ми їх зазвичай уявляємо), знають напевне – такий матеріал не опублікують, а їх пошиють у дурні. Проте, коли до переосмислення ключових понять закликає Стівен Хокінг (Stephen Hawking), то на це варто звернути увагу», – пише журнал Nature. Справа в тому, що 22 січня 2014 р. відомий фізик-теоретик з Кембриджського університету (Велика Британія), один із творців сучасної теорії чорних дір Стівен Хокінг виклав у онлайн-доступі препринт статті з досить незвичною назвою «Збереження інформації та прогноз погоди для чорних дір», в якій пропонує відмовитися від основного поняття цієї теорії, так званого горизонту подій – невидимої межі, яка, як вважають, оточує будь-яку чорну діру і через яку ніщо, ані матерія, ані енергія, навіть інформація, не може прорватися. Замість цього він пропонує м’якіший варіант уявного горизонту (apparent horizon), який лише тимчасово утримує матерію та енергію в полоні, врешті-решт звільняючи їх, хоча й у дуже спотвореному вигляді. Статтю написано за матеріалами лекції, яку С. Хокінг прочитав під час інтернет-конференції в Інституті теоретичної фізики ім. Ф. Кавлі (Каліфорнія) в серпні 2013 р. Згідно з традиційними уявленнями, якщо щільність матерії досягає деякої критичної величини, під впливом власної гравітації вона колапсує в чорну діру – частину простору, де гравітаційні сили настільки великі, що навіть світло не може її покинути. Чорна діра відділена від решти Всесвіту горизонтом подій – умовним бар’єром, проникним лише в один бік.  Повний текст (PDF)