Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2016. № 3. С. 12-18.

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
13 січня 2016 року

Про виконання цільової програми співробітництва НАН України з Європейським центром ядерних досліджень та Об’єднаним інститутом ядерних досліджень «Перспективні фундаментальні дослідження з фізики високих енергій та ядерної фізики» на 2014–2015 рр. (доповідач – академік  НАН України А.Г. Загородній)

Особливості сучасних трансформацій етнокультурних процесів у масиві українського порубіжжя (доповідач – академік НАН  України С.П. Павлюк)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач – академік НАН України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

Перед початком засідання президент НАН України академік НАН України Б.Є. Патон поздоровив з ювілеями першого віце-президента НАН України академіка НАН України А.Г. Наумовця та члена Президії НАН України академіка НАН України В.Д. Походенка і вручив їм нагороди Національної академії наук України.

На засіданні Президії HAH України 13 січня 2016 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь голови Наукової ради цільової програми співробітництва НАН України з Європейським центром ядерних досліджень (ЦЕРН) та Об’єднаним інститутом ядерних досліджень (ОІЯД), віце-президента НАН України академіка НАН України Анатолія Глібовича Загороднього на тему «Перспективні фундаментальні дослідження з фізики високих енергій та ядерної фізики» (див. докладніше).

У доповіді основну увагу було зосереджено на вагомих результатах, досягнутих провідними установами НАН України під час виконання зазначеної Програми. Головна мета Програми полягала у створенні умов для успішного розвитку в Україні фундаментальних досліджень з фізики високих енергій та ядерної фізики, тобто тих галузей науки, значного поступу в яких сьогодні можна досягти лише за участю в ключових міжнародних проектах, саме таких, які здійснюються у ЦЕРН та ОІЯД. Впродовж 2014–2015 рр. за цією Програмою виконувалося 11 наукових проектів. Обсяги фінансування становили: у 2014 р. – 900 тис. грн, у 2015 р. – 828 тис. грн.  
У виступі академіка-секретаря Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, наукового керівника Інституту теоретичної фізики ім. О.І. Ахієзера Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» академіка НАН України Миколи Федоровича Шульги йшлося про те, що співробітники ННЦ ХФТІ беруть участь практично в усіх великомасштабних проектах ЦЕРН, а створений в Інституті кластер з оброблення даних експерименту CMS працює на рівні найкращих кластерів світу. Однак є й дещо інший напрям співпраці з ЦЕРН, який стосується постановки спеціальних експериментів з метою виявлення ефектів, передбачених українськими вченими. Ці ефекти відкривають нові можливості для керування параметрами пучків частинок великих енергій за допомогою зігнутих кристалів, створення нових джерел високоенергетичного випромінювання. Роботи з цього напряму здійснюються в рамках колаборацій UA9 і NA63 у тісній співпраці з французькою Лабораторією Орсе (LAL Orsay), італійським Університетом Феррари (Ferrara University), данським Оргуським університетом (Aarhus University).
Наприклад, цікавою і актуальною є проблема електромагнітних процесів, пов’язаних з «напівголими» електронами. Для того щоб краще пояснити, про що йдеться, М.Ф. Шульга запропонував пригадати зі шкільного курсу фізики уявлення про електрон як кульку, оточену кулонівським полем. За енергій на рівні 1 ТеВ ця кулька сплющується, а якщо при цьому електрон змінює напрямок руху, то поле зривається з нього. Регенерація поля відбувається не миттєво, для цього потрібен певний час. Такий електрон, частково позбавлений електромагнітного поля, і називають «напівголим». Понад 5 років фізики в ЦЕРН намагалися зафіксувати цей незвичний стан електрона, постійно коригуючи експерименти, щоб уникнути шумів. У 2010 р. це нарешті вдалося зробити. Однак залишилося ще безліч запитань. Скажімо, що відбудеться, якщо такий «напівголий» електрон ще раз розсіється?
Як підкреслив М.Ф. Шульга, ці та багато інших проблем, що досліджуються у ЦЕРН, знаходяться на передньому краї сучасної науки, і дуже добре, що завдяки програмі співробітництва НАН України з ЦЕРН та ОІЯД українські вчені можуть брати участь у їх розв’язанні. 

Повний текст