Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2016. № 4. С. 104-110.

ЛАМПЕКА Ярослав Дмитрович –
доктор хімічних наук, професор,
провідний науковий співробітник Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України

СЕРЦЕ, ВІДДАНЕ ХІМІЇ
До 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського

4 квітня 2016 р. виповнюється сто років від дня народження видатного вченого в галузі фізико-неорганічної, координаційної, аналітичної і біонеорганічної хімії академіка НАН України Костянтина Борисовича Яцимирського.

Костянтин Борисович Яцимирський народився 4 квітня 1916 р. в родині сільського вчителя в с. Пологи Теплицького району Вінницької області. Після закінчення 7-рiчної школи він навчався у Черкаському лісному технікумі, потім два роки працював техніком-лісоводом у кишлаку Аман-Кутан Самаркандської області Узбекистану. Слід зазначити, що вже на цьому ранньому етапі життя, навіть у такій, здавалося б, цілком технічній роботі він проявив творчий підхід, наслідком чого стала поява його першої наукової публікації під назвою «Орехи Аман-Кутана».

Прагнення до наукової діяльності привело до того, що в 1936 р. Костянтин Борисович вступає на хімічний факультет Середньоазiaтського державного університету (м. Ташкент). Предметом його дипломної роботи, виконаної під керівництвом професора М.І. Усановича на кафедрі фізичної хімії і захищеної в червні 1941 р., було дослідження кислотно-основних взаємодій в апротонних розчинниках. Про високий рівень цієї студентської роботи і глибину проведених досліджень свідчить той факт, що всього через три місяці К.Б. Яцимирський успішно захистив кандидатську дисертацію з цієї ж тематики.

У воєнні роки Костянтин Борисович викладав військово-хімічну справу в Подольському піхотному училищі. Його успішну роботу з підготовки офіцерських кадрів було відзначено орденом «Знак Пошани» (1944).

Після закінчення війни і до 1961 р. наукова i педагогічна діяльність К.Б. Яцимирського була пов’язана з Івановським хіміко-технологічним інститутом, де він пройшов шлях від асистента до заступника директора. Ще на початку своєї наукової кар’єри в цьому Інституті Костянтин Борисович з ініціативи та за підтримки члена-кореспондента АН СРСР А.Ф. Капустинського виконав великий цикл робіт у новій тоді галузі фізико-неорганічної хімії – термохімії координаційних сполук. У ті часи вирішення низки термодинамічних питань, пов’язаних з координаційними сполуками, лімітувалося відсутністю даних стосовно енергій їхніх кристалічних ґраток. К.Б. Яцимирський запропонував ряд оригінальних підходів для визначення цих параметрів. Отримані з їх використанням значення енергій він застосував для розрахунку радіусів комплексних іонів, ґрунтуючись на раніше запропонованому А.Ф. Капустинським рівнянні. Тепер ці радіуси мають назву «термохімічні радіуси Капустинського – Яцимирського» i стали класичними у світовій фізичній і неорганічній хімії нарівні з іонними радіусами за Гольдшмiдтом, Полiнгом або Шенноном. Отримані результати К.Б. Яцимирський узагальнив у докторській дисертації «Термохимия комплексных соединений», яку захистив у1948 р., i в однойменній монографії, опублікованій у 1951 р. Оскільки це було перше у світовій літературі фундаментальне узагальнення в галузі термохімії координаційних сполук, у 1956 р. монографію було видано німецькою мовою.

Запропоновані підходи дозволили К.Б. Яцимирському визначити також енергію утворення комплексних іонів у газоподібному стані. Проведений термодинамічний аналіз широкого набору координаційних сполук дав йому змогу ранжирувати як катіони, так і аніони за їхньою схильністю до утворення ковалентних зв’язків і на цій основі запропонувати в 1950 р. оригінальну класифікацію іонів металів і лігандів, яка більш ніж на 10 років випередила класичну концепцію «жорстких» та «м’яких» кислот і основ Пірсона (1963 р.). Повний текст