Вісник НАН України. 2015. № 3. С. 61-72.
https://doi.org/10.15407/visn2015.03.061
САВІЦЬКИЙ Денис Павлович —
кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник
Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України
МАКАРОВ Анатолій Семенович —
доктор технічних наук, старший науковий співробітник
Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ АСПЕКТИ ОТРИМАННЯ ПАЛИВНИХ
ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ ПРИРОДНОГО ВУГІЛЛЯ ТА РІДКИХ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ
Розглянуто основні фізико-хімічні й технологічні аспекти отримання палива на основі природного вугілля та рідких органічних середовищ. Висвітлено особливості процесів структуроутворення в паливних дисперсних системах на основі вугілля залежно від гранулометричного складу, форми частинок та природи дисперсійного середовища. Запропоновано технологічну схему отримання паливних дисперсних систем на основі вугілля та рідких органічних відходів. Визначено технологічні характеристики паливних дисперсних систем, отриманих із застосуванням відходів спиртових, біодизельних та нафтопереробних підприємств.
Ключові слова: вугілля, паливні дисперсні системи, рідкі органічні відходи, реологічні властивості.
Сучасні світові концепції паливного використання вугілля спрямовані на розвиток технологій, які характеризуються зменшенням шкідливих викидів та підвищенням повноти згоряння органічної маси твердого палива. Найбільш екологічно безпечними, порівняно з пилоподібним спалюванням природного вугілля, вважаються технології киплячого шару, газифікації з отриманням синтез-газу, а також технології паливних дисперсних систем (ПДС). Такі системи складаються з дисперсної фази, дисперсійного середовища і хімічних реагентів, які використовують для регулювання реологічних властивостей, стабільності та зниження рівня шкідливих викидів під час згоряння. Серед вуглевмісних ПДС найбільшого поширення набуло водовугільне паливо[1, 2], основними перевагами якого порівняно з вихідним вугіллям є нижчий рівень викидів у навколишнє середовище оксидів сірки, азоту, монооксиду вуглецю, ароматичних канцерогенів, сажі та пилу, а також вищий ступінь вигоряння вугілля. Однак більшість проведених досліджень вказують на необхідність підвищення теплотворної здатності такого виду палива. Цю проблему можна вирішити, використовуючи як дисперсійне середовище рідкі органічні відходи та стічні води промислових підприємств, зокрема нафтопереробних, полімерних, спиртових, целюлозно-паперових, хіміко-фармацевтичних, коксохімічних, біопаливних [3] .Повний текст (PDF) .