Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2016. № 11. С.46-55
https://doi.org/10.15407/visn2016.11.046

МАСЛЮК Володимир Трохимович —
доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділу фотоядерних процесів Інституту електронної фізики НАН України

ПРО СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ І ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬНА ПРИСКОРЮВАЧІ ЕЛЕКТРОНІВ (МІКРОТРОНІ) М-30
По 
матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 12 жовтня 2016 року

Аннотація:
У доповіді розглянуто історію створення ядерного академічного підрозділу на Закарпатті, основні характеристики мікротрона М-30 (1–30 МеВ) та вагомі результати, досягнуті ужгородськими науковцями за останні роки. Окреслено перспективи розвитку досліджень на мікротроні М-30 з фізики атомного ядра та радіаційної фізики твердого тіла. Унікальні параметри М-30 за моноенергетичністю пучка електронів, можливості реалізації на його базі потужних нейтронних чи g-полів випромінювання є привабливими для застосувань у різних сферах: від ядерної енергетики та космічного приладобудування до ядерної медицини та радіоекології.

Як відомо, ядерно-фізичні дослідження не належать до числа публічних і доступних для широкого кола науковців. Робота з джерелами іонізуючого випромінювання потребує підготовленого персоналу, спеціальних регламентів, приміщень та високовартісного обладнання. Історія створення академічного ядерного підрозділу на Закарпатті є доволі повчальною. У 50—60-х роках минулого століття, після перших повоєнних випусків висококваліфікованих інженерів, постала необхідність розвитку та інтенсифікації промисловості в Західній Україні. Вирішення цього завдання потребувало наукової підтримки, яку могли надати лише наукові установи Академії наук України. Протягом січня-лютого 1969 р. було прийнято кілька Постанов ЦК КПУ, а потім і АН УРСР, у тому числі «Про подальший розвиток наукових закладів АН УРСР в західних областях УРСР» та «створення підрозділів АН УРСР в мм. Львів, Чернівці, Ужгород та Івано-Франківськ» (від 24.01.1969). Цим політичним рішенням передували, зокрема, такі події. Наприкінці 1950-х років, в один зі своїх візитів на Закарпаття, академік АН СРСР Петро Леонідович Капиця, май- бутній лауреат Нобелівської премії, зустрівся з першим секретарем Закарпатського обкому партії Ю.В. Ільницьким і висловив пропозицію щодо створення в регіоні фізичного підрозділу Академії. Мотивацією було надзвичайно вдале географічне положення, наявність матеріально-технічної бази і високий рівень досліджень в Ужгородському державному університеті. Партійне керівництво підтримало цю ініціативу. Слід відзначити й активну участь у цих подіях академіка АН СРСР Георгія Миколайовича Фльорова, який звернувся листом до тодішнього першого секретаря ЦК КПУ П.Ю. Шелеста і домігся з його боку повної підтримки. Створенню академічного ядерного підрозділу на Закарпатті активно сприяли також академіки АН УРСР Борис Євгенович Патон, Олег Федорович Нємець, Митрофан Васильович Пасічник, Іван Миколайович Вишневський, а також представники адміністрацій інститутів фізики, ядерних досліджень та ядерно- фізичних академічних підрозділів Харкова. Відділ теорії елементарних взаємодій (до 1979 р. — теорії адронів) Інституту теоретичної фізики АН УРСР та відділ фотоядерних процесів Інституту ядерних досліджень АН УРСР (ІЯД) стали тим фундаментом, на основі якого зусиллями справжнього ентузіаста, засновника ужгородської наукової школи в галузі атомної фізики та фізичної електроніки професора Івана Прохоровича Запісочного в 1979 р. було створено Ужгородське відділення ІЯД. З вересня 1992 р. на його базі організова першу на Закарпатті самостійну академічну установу — Інститут електронної фізики НАН України. Сьогодні під керівництвом академіка НАН України Отто Бартоломійовича Шпенка Інститут посідає гідне місце серед академіч- них установ України і є визнаним лідером у галузі фізики поділу, ізометрії атомного ядра та практичних застосувань ядерних технологій. Створення першого академічного підрозділу на Закарпатті було результатом втілення плану з організації центрів академічної науки в західних областях України. У вирішенні цього завдання брали участь багато визначних особистостей, зокрема перший керівник відділу фотоядерних процесів ІЯД професор Володимир Олександрович Шкода-Ульянов, який до того працював у рамках ядерного проекту під керівництвом І.В. Курчатова. Він багато зробив для забезпечення і підтримання високого рівня досліджень у регіоні, налагодження наукових контактів з колегами із сусідніх держав Центральної та Східної Європи. На сьогодні мікротрон М-30 є єдиною і унікальною в Україні ядерно-фізичною установкою в діапазоні енергій прискорених електронів 1—30 МеВ, що має необхідне обладнання, напрацьовані методики та кваліфікований персонал з досвідом роботи в галузі радіаційної сертифікації приладів і матеріалів космічного та спеціального призначення. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 472-р, мікротрон М-30 внесено до переліку об’єктів, що становлять національне надбання України. Слід зауважити, що створення на базі Інституту електронної фізики НАН України .

Повний текст (PDF)