Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2017. № 6. С. 90-94

ДІДЕНКО Юлія Володимирівна —
кандидат геологічних наук, учений секретар Науково-видавничої ради НАН України

РАДЧЕНКО Анна Ігорівна —
кандидат геологічних наук, заступник директора з питань наукової та видавничої діяльності Видавничого дому «Академперіодика» НАН України http://orcid.org/0000-0002-0276-6398

КРАЩЕ КНИЖКОВЕ ВИДАННЯ НАН УКРАЇНИ: ПІДСУМКИ КОНКУРСУ ТА МЕТОДИЧНІ ПИТАННЯ

Цього року вдруге відбувся Конкурс на краще книжкове видання Національної академії наук України. Про його засади, цілі, номінації та про переможців конкурсу йдеться у цьому матеріалі.

Конкурс на краще книжкове видання НАН України започатковано відповідно до постанови Президії НАН України від 30.12.2015 № 320 з метою підтримки творчої активності учених, популяризації наукових здобутків, зростання престижу наукової видавничої продукції та підвищення культури наукового книговидання. Проведення таких конкурсів є давньою світовою традицією, адже наукове книговидання через специфічність тематики і високі вимоги до подання й оформлення інформації вимагає виокремлених номінацій та ретельного фахового розгляду.

Згідно з опитуванням, проведеним фахівцями Української академії друкарства під час ХХ Форуму видавців у Львові, понад 50 % респондентів вважають книжкові конкурси корисними для суспільства, близько 60 % скаржаться на брак інформації щодо конкурсів та їхніх результатів, майже 80 % стверджують, що оцінка видання має ґрунтуватися на гармонійному поєднанні усіх його складових — змісту, оформлення та поліграфічного виконання, і понад 90 % переконані, що у книжкових конкурсів як джерела інформації про новинки і розвиток ринку видавничої продукції є великі перспективи.

Другий рік проведення академічного конкурсу засвідчив, що інформації потенційним конкурсантам бракує. Інформації на загальноакадемічному веб-ресурсі і листів-нагадувань від Науково-видавничої ради НАН України, вочевидь, недостатньо, адже попри значний обсяг видавничої продукції Академії (див. табл.), до участі у конкурсі цього року, як і минулого, було запропоновано досить мало робіт:

Книговидання НАН України 2014–2016 рр., кількість назв

Книжкові видання

2013

2014

2015

2016

Видано книг установами НАН України

Наукові монографії

576

488

404

400

Навчальні видання

129

119

105

128

Науково-популярні та довідкові видання

269

235

245

234

Усього

974

842

754

762

Видано книг під грифом НАН України

З кодом ISBN НАН України1

375

308

273

202

У видавництві «Наукова думка» НАН України2

54

75

28

47

У видавництві «Академперіодика» НАН України3

35

32

26

20

Усього

464

415

327

269

Примітки: 1 — код ISBN НАН України (ISBN 978-966-02-...), отриманий у НВР НАН України за офіційним клопотанням і рекомендацією вченої ради наукової установи; 2, 3 — видавництва НАН України, які є офіційними видавцями і несуть відповідальність за випущену продукцію, що й засвідчує власний код ISBN (Наукова думка — ISBN 978-966-00-...; Академперіодика — ISBN 978-966-360-...).

2016 р. — 32 книги, 2017 р. — 25. І це при тому, що брати участь у конкурсі можуть книги, опубліковані протягом трьох останніх років до року проведення конкурсу. Тобто у конкурсі минулого року потенційно могли взяти участь понад 1200 видань, а 2017 р. — понад 1000.

Відповідно до названої вище постанови Президії НАН України, подані на конкурс видання розподіляються так: у межах кожного з трьох наукових напрямів (фізико-математичні і технічні науки, хіміко-біологічні науки, суспільно-гуманітарні науки) визначено чотири номінації — монографічні видання, довідкові, навчальні, науково-популярні. Отже, щороку можуть бути визначені 12 видань-переможців, по одному в кожній номінації в межах кожного наукового напряму, і так само 12 видань-лауреатів.

Конкурсна комісія, функції якої виконує Науково-видавнича рада НАН України, протягом місяця має змогу ознайомлюватися з поданими книгами, оцінюючи їх за такими параметрами:

  • змістовий аспект, підготовка науково-довідкового апарату;
  • загальнонаукова і професійна значущість;
  • редакційно-видавнича підготовка;
  • оригінальність дизайнерського рішення та його відповідність змісту, читацькому і цільовому призначенню;
  • якість поліграфічного оформлення.

Оскільки кожне видання оцінюється як комплекс ознак якості наукового змісту і його оформлення, за кожну книгу присуджуються дві нагороди: свідоцтво науковій установі, де було створено рукопис, і диплом видавцеві, який перетворив рукопис на книгу.

Закон України «Про видавничу справу» чітко визначає, що видавець — це «суб’єкт господарювання, що здійснює видавничу діяльність», яка окреслена як «організаційно-творча, господарсько-виробнича діяльність… спрямована на підготовку і випуск у світ видавничої продукції». При цьому означено, що «видавнича продукція — сукупність видань, випущених видавцем», а «видання — твір (документ), що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений шляхом друкування, тиснення або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам національних стандартів, інших нормативних документів з питань видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання».

Найпоширенішими недоліками видавничої продукції, пропонованої до розгляду конкурсної комісії, є нестандартний формат видання, невідповідні стандартам поля, низькоякісна підготовка ілюстративного матеріалу (найчастіше — подання авторських оригіналів ілюстрацій без необхідної для поліграфічного відтворення обробки), некоректне оформлення переліків посилань, невдало обрані шрифти, їхній розмір і міжрядковий інтервал, неправильне розташування на сторінках ілюстративного матеріалу, відсутність коректорського, а подеколи і редакторського, опрацювання текстів тощо.

Дуже часто трапляється неправильне оформлення вихідних і випускних відомостей видання, титульної сторінки та її звороту, бібліографічної картки видання, реквізитної сторінки. Дотримання стандартів оформлення видань контролює ДНУ «Книжкова палата України імені Івана Федорова», яка звертається до НВР НАН України із зауваженнями щодо оформлення академічної видавничої продукції. На ці зауваження НВР НАН України і працівники групи науково-методичного забезпечення видавничої діяльності НАН України намагаються реагувати, консультуючи працівників редакційних підрозділів наукових установ та роз’яснюючи їм вимоги нормативних документів і стандартів.

Надзвичайно важливим пунктом умов конкурсу є належність поданих на розгляд книг до видань НАН України, яка визначається грифом «Національна академія наук України», зазначеним на титульній сторінці видання. І цей гриф часто використовують неправомірно. Порядок застосування грифу НАН України визначено розпорядженням Президії НАН України від 24.01.2002 № 31, а саме, гриф «Національна академія наук України» може бути використаний установами НАН України: 1) в разі офіційно зареєстрованих періодичних видань, співзасновником яких як юридична особа є Національна академія наук України, про що зазначено у Свідоцтві про реєстрацію друкованого засобу масової інформації; 2) при отриманні установою НАН України для рекомендованого до друку вченою радою цієї установи книжкового видання (одноосібна або колективна монографія; збірник наукових праць, не зареєстрований як періодичне видання; словникове, довідкове, науково-популярне або енциклопедичне видання) міжнародного стандартного книжкового номеру (ISBN) у Науково-видавничій раді НАН України. Крім того, право на використання грифу Академії мають два офіційні видавництва НАН України: «Наукова думка» і «Академперіодика».

Отже, отримати право використання грифу «Національна академія наук України» для власної видавничої продукції наукова установа може або опублікувавши роботу в одному з двох академічних видавництв, або отримавши міжнародний стандартний книжковий номер ISBN у Науково-видавничій раді НАН України. В обох цих випадках гриф надається за умови дотримання основних вимог до наукової видавничої продукції: рецензування рукопису та рекомендації його до друку вченою радою наукової установи. Наявність рецензій і рекомендації вченої ради є запорукою якості наукового рукопису, підтвердженням доцільності його оприлюднення і водночас підставою для Академії взяти на себе інтелектуальну відповідальність за цю працю, про що й свідчить зазначений гриф. Це свого роду гарантія найвищої наукової якості, принаймні, цього потрібно прагнути.

Повний текст