Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2017. № 7.37-43
https://doi.org/10.15407/visn2017.07.037
 

ГАРКУША Ігор Євгенійович —
член-кореспондент НАН України, директор Інституту фізики плазми Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»

ПРО МІЖНАРОДНУ СПІВПРАЦЮ В ГАЛУЗІ КЕРОВАНОГО ТЕРМОЯДЕРНОГО СИНТЕЗУ В РАМКАХ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОГРАМ ЄВРАТОМ
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 травня 2017 року

У доповіді розглянуто сучасний стан і перспективи розвитку в Україні фундаментальних досліджень з фізики високотемпературної плазми та її технологічних застосувань, проблем термоядерних реакторів, матеріалознавчих та інженерних аспектів термоядерної енергетики, особливо з огляду на міжнародний характер, комплексність і пріоритетність проблеми керованого термоядерного синтезу у світі. Окрему увагу приділено заходам з якнайширшого залучення наукових установ НАН України до участі в європейській дослідницькій термоядерній програмі ЄВРАТОМ.

Шановні члени Президії!

Шановні колеги!

Сьогодні Європейський Союз у галузі фізики високотемпературної плазми і керованого термоядерного синтезу посідає передові позиції у світі, випереджаючи навіть Сполучені Штати Америки. ЄС є головним донором будівництва першого експериментального термоядерного реактора ІТЕR, який зараз споруджується у м. Кадараш (Франція) в межах одного з найбільш грандіозних міжнародних проектів, у реалізації якого беруть також участь США, Росія, Японія, Китай, Південна Корея та Індія. Основне завдання міжнародного проекту ІТЕR — досягнення стаціонарної термоядерної реакції дейтерію і тритію з виділенням енергії на рівні 500 МВт. На сьогодні вже виконано більшу частину будівельних робіт, і введення в експлуатацію цього реактора заплановано на 2025 р. Проект ІТЕR відповідає таким жорстким вимогам безпеки, що за будь-яких можливих аварій рівень впливу на навколишнє середовище не потребуватиме евакуації населення.

Крім того, найвагомішим результатом, отриманим у ЄС останнім часом, є введення в дію найбільшого у світі надпровідного оптимізованого стеларатора Wendelstein 7-X, який знаходиться в Інституті фізики плазми Товариства Макса Планка в німецькому місті Грайфсвальд. Уже в перших експериментах, проведених на ньому на початку 2016 р., було отримано водневу плазму з температурою електронів 100 млн, а іонів — 20 млн градусів, що значно перевищує температуру в ядрі Сонця. Реактор на основі стеларатора може бути перспективним для створення прототипу комерційного термоядерного реактора DЕМО. До речі, на урочистому запуску стеларатора минулого року була присутня канцлер Німеччини Ангела Меркель, а під час будівництва вона тричі відвідувала Інститут фізики плазми Товариства Макса Планка, що яскраво свідчить про ставлення європейських політиків до розвитку науки.

Значний прогрес останніми роками спостерігається в розробленні термоядерних джерел нейтронів та гібридних систем на основі синтез-ділення, завдяки чому можливе створення нового підходу до забезпечення паливного балансу великомасштабної ядерної енергетики та утилізації відпрацьованого ядерного палива. У разі, коли ядерний реактор підкритичний і керується зовнішнім нейтронним джерелом, істотно підвищується рівень безпеки і є можливість проводити трансмутацію відпрацьованого ядерного палива. У разі термоядерно-ядерної гібридної системи забезпечуються нові можливості в енергетиці завдяки спаленню відпрацьованого ядерного палива.

Протягом останніх років Україна крок за кроком йшла до підписання угоди про асоційовану участь у дослідницьких програмах ЄВРАТОМ, що є складовою частиною Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт-2020». Великий обсяг підготовчих робіт щодо участі українських науково-дослідних установ у програмах ЄВРАТОМ з термоядерних досліджень було виконано протягом останніх 10 років Координаційним комітетом ЄВРАТОМ–Україна. Цей Комітет було сформовано рішенням Уряду України ще в 2002 р. з представників НАН України. Визначну роль у цьому процесі відіграла також Наукова рада з проблеми «Фізика плазми і плазмова електроніка». Імплементація ж угоди здійснювалася вже спільними зусиллями Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України. Так, у березні 2016 р. остаточно було узгоджено текст договору про асоційоване членство України в ЄВРАТОМ та відбулася зустріч з директором організації. У вересні 2016 р. пройшло третє засідання Координаційного комітету ЄВРАТОМ–Україна з термоядерного синтезу. І нарешті, 29 вересня 2016 р. відбулася ратифікація Угоди між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання ЄВРАТОМ (2014–2018), що уможливило участь українських наукових установ у європейських термоядерних дослідженнях. Починаючи з 1 січня 2017 р. НАН України визначено власником зазначеної програми з боку України, а ННЦ ХФТІ — менеджером програми.

Європейські термоядерні дослідження проводяться виключно в рамках створеного Європейського консорціуму з розвитку термоядерної енергетики — EUROfusion, який керує і фінансує європейську дослідницьку програму ЄВРАТОМ. До складу консорціуму входять 30 дослідницьких лабораторій — координаторів досліджень, що представляють 26 країн Європейського Союзу (а також Швейцарію і Україну, які підписали угоду з EUROfusion). Крім того, у роботі EUROfusion беруть участь понад 100 організацій (third parties), які діють через членів консорціуму. EUROfusion активно співпрацює також з проектами F4E (Fusion for Energy) і ITER. Фінансування за програмою «Горизонт-2020» на 2014–2018 рр. становить 424 млн євро, приблизно така сама сума надходить від держав — членів EUROfusion, тобто загальний бюджет на 5 років становить 850 млн євро. Крім того, окреме фінансування в розмірі 283 млн євро виділяється для експлуатації установки JET (Joint European Torus), що є спільною установкою для дослідників з усієї Європи, і, як я вже говорив, окремо фінансується міжнародний проект ITER.

Повний текст