Вісник НАН України. 2017. № 10. С. 35-42
https://doi.org/10.15407/visn2017.10.034
ЛЯЛЬКО Вадим Іванович —
академік НАН України, почесний директор Державної установи «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України» (ЦАКДЗ ІГН НАН України)
ЄЛІСТРАТОВА Леся Олександрівна —
кандидат географічних наук, старший науковий співробітник відділу енергомасообміну в геосистемах ЦАКДЗ ІГН НАН України
АПОСТОЛОВ Олександр Анатолійович —
молодший науковий співробітник відділу енергомасообміну в геосистемах ЦАКДЗ ІГН НАН України
ЧЕХНІЙ Віктор Михайлович —
кандидат географічних наук, завідувач відділу ландшафтознавства Інституту географії НАН України
АНАЛІЗ ҐРУНТОВО-ЕРОЗІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ ДАНИХ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ
Деградація земель є актуальною і важливою проблемою сучасної України, що потребує всебічного наукового опрацювання для достеменного встановлення комплексу причин погіршення якості земель та визначення ризику подальшого розвитку процесів деградації. На основі аналізу цифрової моделі рельєфу (DEM), побудованої за даними топографічної зйомки під час космічної місії Shuttle Radar Topography Mission (SRTM), для України складено карту розподілу індексу інтенсивності ерозійного розчленування рельєфу та визначено потенційно небезпечні ерозійні ділянки.
Ключові слова: ерозія ґрунтів, дистанційні методи дослідження Землі, цифрова модель рельєфу, DEM, SRTM.
Сьогодні, в умовах невпинного зростання темпів і обсягів використання природних ресурсів для задоволення різноманітних потреб суспільства, що супроводжується виснаженням їх запасів і зміною якісних властивостей, особливої актуальності набувають дослідження стану та подальших перспектив ресурсного забезпечення галузей національної економіки. В Україні внаслідок багаторічного домінування ресурсо- та енергомістких технологій, незбалансованої структури земельного фонду, неощадливого використання земель, особливо сільськогосподарського призначення, в навколишньому природному середовищі значного розвитку набули деградаційні процеси [1]. Зараз раціональне, ощадливе, ефективне та рентабельне використання природних ресурсів є одним із головних пріоритетів нашої держави. Чільне місце тут посідає проблема раціонального використання земель, збереження та підвищення родючості ґрунтів. Україна має унікальні ґрунтові ресурси, які становлять основу її національного багатства і продовольчої безпеки.
Однак в останні десятиліття в Україні спостерігається невпинний розвиток деградаційних процесів ґрунтового покриву внаслідок нехтування на практиці основними принципами охорони ґрунтів [2–4]. З-поміж численних факторів, що призводять до зниження потенціалу родючості ґрунтів, особливого розмаху набули процеси водної ерозії. Фактично третина орних земель України характеризується різними проявами еродованості, пов’язаної з дією тимчасових водних потоків [5]. Проте ці дані є орієнтовними і значною мірою застарілими, оскільки визначене законодавством України постійне поновлення інформації щодо стану ґрунтів, зокрема моніторинг їх еродованості, протягом тривалого часу не проводилося [6]. Тому сьогодні вкрай важливим завданням є опрацювання різних складових моніторингу ґрунтового покриву України, зокрема з використанням новітніх даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) [7, 8].
Враховуючи складну комплексну природу процесу водної ерозії ґрунтів, протягом другої половини ХХ — початку ХХІ ст. до її вивчення зверталися дослідники з різних галузей знань: географи (гідрологи, геоморфологи, ландшафтознавці), ґрунтознавці, агрономи, економісти та ін. В останні десятиліття дослідження з цього напряму охоплюють широкий спектр питань щодо стану еродованості ґрунтового покриву України [9, 10], впливу водної ерозії на родючість ґрунту, зокрема у контексті сучасних соціально-економічних реалій держави [5], збалансованого використання ґрунтових ресурсів [11–15], правових аспектів охорони ґрунтів [16, 17], засад моніторингу ґрунтів [18], теоретичних та методичних питань вивчення ерозії ґрунтів [19–22], дослідження ерозії ґрунтів за даними ДЗЗ [23–25], обґрунтування використання геоінформаційних ГІС-технологій для дослідження ерозійних процесів [26], захисту ґрунтів від водної ерозії та їх відновлення [27].
Отже, проблема є складною і багатогранною та потребує проведення подальших детальних досліджень, спрямованих на виявлення інтенсивності прояву ерозійних процесів та їх впливу на трансформацію ґрунтового покриву України, зокрема досліджень методичного та прикладного характеру.
Сучасні методи дослідження ґрунтового покриву використовують дистанційні дані та комп’ютерні засоби обробки інформації, що дає можливість забезпечити високу точність, характерну для наземних методів, і дозволяє ставити завдання щодо вивчення великих за площею територій.