Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2017. № 10. С.43-53
https://doi.org/10.15407/visn2017.10.042

МОКІЄНКО Андрій Вікторович —
доктор медичних наук, головний науковий співробітник Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров’я України» (Одеса)

КОВАЛЬЧУК Ліна Йосипівна —
доктор медичних наук, доцент кафедри гігієни та медичної екології Одеського національного медичного університету

КРІСІЛОВ Анатолій Данилович —
кандидат технічних наук, Balkan Environmental Association (Одеса)

ЯКІСТЬ води поверхневих водойм як фактор ризику ДЛЯ здоров’я населення: математична модель

Розроблено математичну модель для оцінки впливу води поверхневих водойм як фактора ризику для здоров’я населення Українського Придунав’я, яке стикається з різними видами екологічних та санітарно-епідеміологічних негараздів. На прикладі однієї з поверхневих водойм регіону (оз. Катлабух) побудовано узагальнену агреговану оцінку якості води, яку використовують для питних і господарсько-побутових потреб. Розроблено векторну модель впливу якості води озера у двох варіантах: безпосередньо та в два етапи, тобто каскадний варіант. Розглянуто порівнянність обох варіантів та можливість проведення розрахунків оцінки впливу за обома варіантами, залежно від складності задачі.
Ключові слова: вода, поверхневі водойми, ризик для здоров’я населення, математична модель.

Методологія оцінки ризику. У методології аналізу ризику виділяють два основні компоненти: оцінка ризику для здоров’я людини як медико-біологічне і гігієнічне завдання та управління ризиком як комплексне соціальне, економічне і політичне завдання. Моделі, які використовують для розрахунків ризику, містять як мінімум три рівні: індивід; група (відібрана за умовами експозиції, соціальною структурою або статево-віковими ознаками); популяція населеного пункту або регіону. Найважливішими з точки зору оцінки ризику для здоров’я є індивідуальний і популяційний рівні [1].

Автори роботи [1] зазначають, що в Україні концепцією ризику для оцінювання впливу факторів навколишнього середовища практично не користуються. Дослідження переважно обмежуються констатацією факту погіршення стану здоров’я, тобто ідентифікацією загрози, що виникає під дією шкідливих факторів навколишнього середовища, а система гігієнічного регламентування, прийнята на сьогодні для забезпечення ефективної профілактики шкідливого впливу і гармонізації із загальноприйнятими у світовому співтоваристві уявленнями, вимагає практичного використання методів оцінки ризику. Учені дійшли висновку, що оцінка ризику відіграє особливу роль в оптимізації відбору пріоритетних факторів для моніторингу, визначенні джерел забруднення навколишнього середовища, виборі точок і засобів для контролю експозицій, обґрунтуванні вибору індикаторних показників для середовищ, які впливають, і популяцій, які експонуються. При цьому визначено основні поняття, загальний опис методології оцінки ризику, ідентифікацію шкідливих факторів, оцінку експозицій, оцінку залежностей «доза–відповідь», характеристику ризику, зв'язок між оцінкою ризику і управлінням ним.

Сьогодні в Україні проводяться дослідження, пов’язані з переглядом величин гігієнічних нормативів — гранично допустимих концентрацій (ГДК) з позицій ризику і оцінки безпеки для здоров’я людини та факторів навколишнього середовища. Автори роботи [2]стверджують, що критерієм шкідливості при встановленні цих нормативів найчастіше були грубі показники, а ранні порушення стану організму без виражених органічних змін майже ігнорувалися. На їхню думку, ці підходи необхідно об’єднати і, залишивши ГДК як нормативну величину для контролю за станом навколишнього середовища, доповнити її еквівалентними показниками ризику для оцінки і прогнозу стану здоров’я людини залежно від рівня забруднення. У цій статті запропоновано методологію можливості використання показників ризику при обґрунтуванні ГДК.

У роботі [3] висловлено думку провідних гігієністів та екологів України щодо раціональності й необхідності впровадження у природоохоронну практику методології оцінки ризику для здоров’я населення у зв’язку з впливом чинників навколишнього середовища, насамперед хімічних факторів.

Особливу увагу слід приділити розвитку досліджень, спрямованих на вдосконалення методів прогнозування, вимірювання та оцінки рівнів експозицій факторів навколишнього середовища на різні групи населення. Напрямами таких досліджень є розроблення методів оцінки ризиків для здоров’я населення внаслідок впливу різних фізичних факторів навколишнього середовища, удосконалення методологічної бази еколого-гігієнічного нормування і визначення пріоритетних показників якості середовища проживання людини, розроблення принципів і методів встановлення регіональних рівнів мінімального або цільового ризику та відповідних ним концентрацій хімічних речовин у різних середовищах, які доцільно використовувати для встановлення регіональних гігієнічних нормативів вмісту хімічних речовин у різних об’єктах навколишнього середовища.

Для успішного впровадження в Україні методології оцінки ризику для здоров’я важливими напрямами є оцінка агрегованих і кумулятивних ризиків, зумовлених багато- і мікросередовищними впливами хімічних сполук, розроблення регіональних параметрів експозиції для різних вікових груп, удосконалення методик і вимог до збору, узагальнення та аналізу інформації про якість навколишнього середовища, впровадження комп’ютерних програм за аспектами моделювання процесів, обліку і контролю еколого-гігієнічної ситуації, створення уніфікованих методик оцінки ефективності впровадження методології оцінки ризиків для здоров’я тощо.

Повний текст