Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2017. № 10. С.54-62
https://doi.org/10.15407/visn2017.10.053

ШЕВЕРА Мирослав Васильович —
кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, провідний науковий співробітник Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ

ПРОТОПОПОВА Віра Вікторівна —
доктор біологічних наук, професор Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ

ТОМЕНЧУК Дмитро Євгенійович —
заступник начальника відділу Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА

АНДРИК Єва Йожефівна —
кандидат біологічних наук, до-цент Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ

КІШ Роман Ярославович —
кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Ужгородського національного університету

ПЕРШИЙ В УКРАЇНІ ОФІЦІЙНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ СПИСОК ІНВАЗІЙНИХ ВИДІВ РОСЛИН ЗАКАРПАТТЯ

У статті акцентовано увагу на фітоінвазії як одній з глобальних проблем біологічного забруднення довкілля. Повідомляється про затвердження Закарпатською обласною радою у березні 2017 р. першого в Україні офіційного регіонального списку інвазійних видів рослин Закарпаття. Наведено характеристику інвазійних видів регіону та узагальнено їх негативний вплив на біоту.
Ключові слова: фітоінвазії, адвентивна флора, список інвазійних видів рослин, загроза біорізноманіттю, Закарпаття.

Поширення неаборигенних організмів (адвентивних, чужорідних, неприродних, занесених з інших флористичних областей тощо), у тому числі фітоінвазії, було визнано другою після знищення місцезростань, а в деяких країнах, наприклад у США та Австралії, навіть першою за важливістю загрозою біорізноманіттю, оскільки наслідки навали чужинців уже вийшли за межі сільськогосподарських питань і стали проблемою довкілля. Екологічна ціна інвазій чужорідних організмів — непоправні збитки природним видам, оселищам та екосистемам, а економічні, зокрема прямі й опосередковані, збитки, шкода, втрата вигоди у світовому масштабі вимірюються мільярдами доларів щороку.

Наприкінці ХХ ст. негативний вплив неаборигенних організмів на флору, фауну і навіть на суспільство настільки посилився, що набув глобального характеру і привернув увагу не лише фахівців, а й державних та міжнародних інституцій. Про актуальність цієї проблеми свідчить її обговорення на міжнародних форумах, присвячених збереженню біологічного різноманіття, зокрема на конференції ООН з проблем сталого розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992) та конференції ООН з проблеми неаборигенних видів (Трондхейм, 1996), численних спеціальних наукових форумах з проблем неаборигенних організмів (EMAPI, Neobiota, Synanthropization of Flora and Vegetation, Синантропізація рослинного покриву України та багатьох інших).

Розроблення Глобальної стратегії з проблеми інвазійних неаборигенних видів [1] та Європейської стратегії з проблеми інвазійних неаборигенних видів [2] знаменувало якісно новий підхід до вирішення різних аспектів цієї проблеми. Відповідно до основних положень стратегій у багатьох країнах світу було прийнято національні стратегії запобігання й контролю інвазій, які різняться постановкою цілей і способами їх реалізації, оскільки відображують специфіку природних умов та економіки різних країн.

Зростання кількості видів адвентивної фракції флори зумовило потребу у виділенні з її складу видів з найвищим інвазійним потенціалом, а серед них — тих, що становлять найбільшу загрозу для довкілля, здоров’я людини, економіки, в тому числі сільського господарства. У зв’язку з цим увагу було закцентовано на необхідності створення регіональних зведень, або Black Lists, інвазійних видів рослин. Не менш важливим є розроблений Кодекс поведінки щодо інвазійних чужорідних видів для ботанічних садів, прийнятий Постійним комітетом Бернської конвенції у 2012 р., та запропоноване зведення «Інвазії рослин на природних територіях, що підлягають особливій охороні». Для об’єктивної оцінки інвазійності виду адвентивних рослин у конкретному регіоні і з метою сприяння проведенню ефективних заходів контролю було створено різноманітні протоколи оцінки негативного впливу виду.

На жаль, в Україні проблему неаборигенних організмів, у тому числі фітоінвазій, на державному рівні досі не усвідомлюють належним чином.

Повний текст