Вісник НАН України. 2017. № 10. С.81-84
КОНДРАТЮК Сергій Якович —
доктор біологічних наук, професор, завідувач лабораторії ліхенології та бріології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
КУЧЕР Оксана Олександрівна —
кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
ФУНДАТОР БОТАНІЧНОГО ІНСТИТУТУ
Урочисте засідання з нагоди 150-річчя від дня народження академіка О.В. Фоміна
11 травня 2017 р. у Ботанічному саду імені академіка О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося урочисте святкування 150-річчя від дня народження видатного українського ботаніка-систематика, ботанікогеографа, організатора науки, педагога, фундатора і першого директора Інституту ботаніки АН УРСР (нині Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України), директора Київського ботанічного саду, засновника відомої у світі криптогамної морфологічно- таксономічної наукової школи академіка Олександра Васильовича Фоміна.
Олександр Васильович Фомін народився в 1867 р. у с. Єрмоловка Саратовської губернії. Після закінчення Московського університету працював у Дерптському університеті, потім головним ботаніком у Тифліському ботанічному саду. Після захисту докторської дисертації за монографією «Pteridophyta флоры Кавказа» в 1914 р. отримав запрошення до київського Університету Св. Володимира на посаду ординарного професора кафедри морфології та систематики рослин і директора Ботанічного саду.
Основними науковими інтересами О.В. Фоміна були морфологія, систематика, флористика квіткових та спорових рослин. У ботаніко-географічному плані він досліджував рослинність європейської частини Росії, України, Сибіру, Далекого Сходу, Кавказу, Криму тощо. З іменем Фоміна пов’язане розроблення першого ботаніко-географічного районування України, він був ініціатором створення багатотомного видання «Флора УРСР». О.В. Фомін критично опрацював складні групи судинних рослин, зокрема папоротеподібних, описав нові для науки таксони (Dryopteris alexeenkoana Fomin, Nephrodium raddeanum Fomin, Polystichum woronowii Fomin, Cystopteris anthriscifolia Fomin та ін.), опублікував роботи «Pteridophyta Крыма и Кавказа» (1913), «Голонасінньові Кавказу і Криму» (1928), опрацював Pteridophyta флори Далекого Сходу та Сибіру для монументального видання «Флора СРСР». Він застосував новий принцип класифікацій цієї групи — особливість скульптури оболонки спор, що дало змогу по-новому поглянути на їх систематику. Цікаво, що ці роботи не втратили актуальності і сьогодні.
Після переїзду в Україну Олександр Васильович багато уваги приділяв вивченню спорових рослин, лишайників, грибів. Підсумком цієї роботи стало видання публікацій «Торфяные мхи Харьковской губернии» (1924) та «До вивчення торфових мохів на Україні. Sphagnaceae Чернігівщини та Київщини» (1923). Крім роботи над фундаментальними працями, О.В. Фомін розробляв і практичні злободенні питання, які стосувалися, зокрема, меліорації, озеленення, освоєння малопродуктивних земель тощо. Він долучився до створення Українського і Російського ботанічних товариств, численних комісій при ВУАН, Вищих жіночих курсів у Тбілісі та Києві [1–5].
Заснована О.В. Фоміним школа таксономістів криптогамних рослин набула подальшого розвитку завдяки науковим працям його учнів — академіка АН УРСР Д.К. Зерова, членів-кореспондентів АН УРСР А.С. Лазаренка і А.М. Окснера, а потім і їхніх учнів — академіка АН УРСР О.В. Топачевського, професора Н.П. Масюк та ін., які працювали чи працюють нині в різних установах Відділення загальної біології НАН України (в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного, Інституті гідробіології, Інституті екології Карпат, Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка тощо) [6].
Олександр Васильович Фомін був також ініціатором створення ботанічного саду в Грузії, розбудовував ботанічний сад Київського університету, заснував періодичне видання «Вісник Київського ботанічного саду», був одним з організаторів Українського ботанічного товариства, входив до складу багатьох комісій та комітетів при ВУАН, на базі яких згодом було створено Ботанічний кабінет і гербарій. Ці установи і стали основою для створення в подальшому Інституту ботаніки АН УРСР.
Останнім часом значно активізувався інтерес дослідників до постаті О.В. Фоміна. Вийшли друком цікаві наукові розвідки, присвячені його біографії, науковій спадщині, різнобічній науково-організаційній діяльності [7–9].
11 травня 2017 р. у Ботанічному саду імені академіка О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося урочисте святкування 150-річчя з дня народження вченого. Серед організаторів зібрання були також Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України та Київське відділення Українського ботанічного товариства. Участь у заході взяли співробітники Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Інституту еволюційної екології НАН України, а також гості з Грузії — Леван Леонідзе і Джемал Цулукідзе з Батумського ботанічного саду, розбудовою якого свого часу опікувався академік О.В. Фомін.
Розпочалися урочистості відкриттям нової меморіальної дошки Олександру Васильовичу Фоміну на фасаді центрального корпусу саду, в одній з кімнат якого він жив і працював. Потім директор музею історії Ботанічного саду В.В. Капустян провів цікаву екскурсію, під час якої стисло розповів історію саду від часу його закладки до сьогодення і коротко охарактеризував внесок Олександра Васильовича у розбудову цієї установи.
З вітальним словом до учасників засідання звернувся проректор з наукової роботи КНУ імені Тараса Шевченка професор В.С. Мартинюк. Він наголосив на тому, що важливо пам’ятати про наших видатних учених, фундаторів науки, які закладали підвалини сучасних наукових знань.