Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2017. № 11. С.80-84

УМАНЕЦЬ Михайло Пантелійович —
екс-голова Державного комітету України з використання ядерної енергії (1992–1996 рр.)

ЧАС НЕ ЧЕКАЄ

У статті автор звертає увагу на болючі проблеми ядерної енергетики України, попереджає про необхідність вжиття екстрених заходів для порятунку галузі, термінового розроблення чіткого плану дій щодо майбутнього розвитку ядерно-енергетичної сфери та створення ядерно-паливного циклу України. І робити це потрібно негайно, оскільки часу на прийняття рішень майже не залишилося.

Проблеми української ядерної енергетики, що роками не вирішуються і постійно накопичуються, щодня наближають нас до катастрофи у сфері вироблення електроенергії на атомних станціях і, як наслідок, в економіці країни.

Діяльність у сфері ядерної енергетики регламентується в нашій країні законодавчою базою, до якої входять:

  • «Концепція державного регулювання безпеки та управління ядерною галуззю в Україні», затверджена Верховною Радою 25.01.1994 р.;
  • Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», прийнятий Верховною Радою 08.02.1995 р.;
  • Постанова Верховної Ради «Про Національну енергетичну програму України до 2010 р.» (далі — Програма), затверджена 15.05.1996 р. (про ядерну енергетику йдеться у розділі 5.10);
  • Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (від 27.02.1991 р.).

Хочу особливо підкреслити, що затвердження концепції і програм є виключною компетенцією Верховної Ради України і що жодного з цих документів Верховна Рада не скасовувала.

Сьогодні можна констатувати, що виконання розділу 5.10 Програми за основними напрямами повністю провалено. Програму тихо поховали. Хреста на могилі не поставили. Похоронну команду поіменно не названо. Заслуженого покарання ніхто не зазнав.

Натомість Закон України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» дозволив так званому «Енергоринку» оплачувати електроенергію від атомних станцій нижче її собівартості. У результаті до вартість електроенергії від АЕС не було включено витрати:

  • на виконання заходів з підвищення рівня безпеки експлуатації АЕС (~300 млн дол. США на 1 блок);
  • високовартісні роботи з подовження термінів експлуатації енергоблоків понад проектні (~300 млн дол. США на 1 блок);
  • створення фондів для виведення з експлуатації відпрацьованих блоків і поводження з радіоактивними відходами (РАВ).

Реально сьогодні можна констатувати, що НАЕК «Енергоатом» є банкрутом, що ядерна енергетика з «дійної корови» перетворилася на «ахіллесову п’яту» електроенергетики і, як наслідок, економіки України.

Проте ядерна енергетика ще дихає і бореться. Добудовано і введено в експлуатацію 6-й енергоблок Запорізької АЕС, 4-й блок Рівненський АЕС і 2-й блок Хмельницької АЕС. На 20 років подовжено терміни експлуатації енергоблоків ВВЕР-440 і на 9 років — ВВЕР-1000 на Рівненській АЕС. На превеликий жаль, подовжити цей термін на 15 років не вдалося.

На жаль — тому що одне лише подовження термінів експлуатації понад проектні знижує швидкість падіння рівня генерації електроенергії на АЕС. На рисунку наведено графік встановленої потужності реакторів ВВЕР за різних термінів подовження експлуатації. З нього випливає, що вже в 2021 р. нам потрібно ввести в експлуатацію перший замісний енергоблок, а до 2025 р. — 4 «мільйонники». А як це зробити, якщо капітальні витрати на будівництво одного блока становлять за різними оцінками від 3,5 до 5 млрд дол. США, а вартість подовження термінів експлуатації — 300 млн дол. США на 1 блок.

Повний текст