Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2017. № 11. 92-102

САМОЙЛЕНКО Анатолій Михайлович —
академік НАН України, директор Інституту математики НАН України

БАНАХ Тарас Онуфрійович
доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри геометрії і топології Львівського національного університету імені Івана Франка

ПРИТУЛА Ярослав Григорович —
кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математичного і функціонального аналізу Львівського національного університету імені Івана Франка

СТЕФАН БАНАХ І МАТЕМАТИКА У ЛЬВОВІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX СТОЛІТТЯ
До 125-річчя від дня народження

У 2017 р. наукова громадськість відзначає 125-річчя від дня народження математика світової слави, одного з творців сучасного функціонального аналізу Стефана Банаха. Група математиків, яка працювала у Львові в 20–30-х роках XX ст., увійшла в історію як Львівська математична школа, і безперечними її лідерами були Стефан Банах і Гуго Штейнгауз. 18–23 вересня 2017 р. у Львові відбулася Міжнародна конференція з функціонального аналізу, присвячена ювілею Стефана Банаха. У ній взяло участь близько 200 математиків з 16 країн. У цій статті поряд із розповіддю про наукові здобутки та особисте життя Стефана Банаха подано фрагменти історії розвитку математичних досліджень у Львові.

Осередками наукових досліджень у Львові були Університет, Технічна академія та Наукове товариство імені Шевченка. Історія Львівського університету веде свій початок від колегіуму єзуїтів, заснованого у 1608 р. У 1661 р. колегіум став академією, і відтоді навчальний заклад неодноразово змінював свій статус та назву. Створення окремих шкіл для підготовки технічних фахівців розпочалося в 1795 р. із заснуванням Політехнічної школи у Парижі У Львові в 1816 р. було відкрито Реальну школу, яка у 1844 р. стала Технічною академією, згодом Політехнічною школою, а з 1921 р. — Львівською політехнікою. Важливу роль у розвитку української науки, зокрема математики, відіграло Наукове товариство імені Шевченка. Його попередником було Товариство імені Шевченка, створене в 1873 р. Товариство видавало свої часописи, у тому числі з 1897 р. «Збірник математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства імені Шевченка» [1].

Систематичні наукові дослідження з математики, а також надання ступенів докторів філософії у галузі математики у Львівському університеті почалися з 70-х років XIX ст. Тоді керівником кафедри математики був уродженець міста

Яворів (тепер Львівська область) Лаврентій Жмурко. Він навчався у Львівському і Віденському університетах та у Віденській політехнічній школі, з 1851 р. викладав у Технічній академії у Львові, а в 1872 р. перейшов до університету.

У 1885 р. в університет на посаду приват-доцента прийшов учень Л. Жмурка князь Юзеф Пузина. Його рід походив від династії Рюриковичів, а князівський титул його предки мали, володіючи Козельським удільним князівством. Юзеф Пузина після закінчення Львівського університету та отримання докторського ступеня впродовж року стажувався в Берлінському університеті, де слухав лекції і відвідував семінари у Веєрштраса і Кронекера. Це визначило напрями його наукових досліджень. З 1889 р. Ю. Пузина — надзвичайний, а в 1892–1919 рр. — звичайний професор, керівник кафедри математики в університеті. Його основною працею стала двотомна монографія «Teorya funkcyj analitycznych» (Теорія аналітичних функцій), яка була справжньою енциклопедією математичного аналізу. За час роботи у Львівському університеті він прочитав понад 30 різних курсів. У 1893 р. Ю. Пузина організував два математичних семінари (нижчий і вищий). Учасники цих семінарів згодом стали відомими вченими — Володимир Левицький, Станіслав Рузевич, Ян Лукасевич, Антоній Ломницький, Отто Нікодим, Мирон Зарицький та ін. Стаття В. Левицького [2], підготовлена під керівництвом Ю. Пузини і опублікована в 1894 р. в «Записках Наукового товариства імені Шевченка», була першою в історії науковою статтею з математики, надрукованою українською мовою.

Багато зусиль доклав Юзеф Пузина до відкриття у Львівському університеті другої кафедри математики. Він запрошував до Львова талановитих учених, зокрема, у 1908 р. Вацлав Серпинський, учень українського математика Георгія Вороного почав викладати нові на той час курси з теорії множин, теорії міри й інтеграла Лебега та ін. Під його керівництвом здобули докторські ступені Стефан Мазуркевич і Станіслав Рузевич. З 1913 р. в університеті почав читати лекції випускник Сорбонни тополог Зигмунт Янішевський, який великою мірою визначив шлях розвитку математики у Польщі [3]. У 1917 р. Ю. Пузина запросив до Львівського університету Гуго Штейнгауза, якого знав ще студентом. На габілітаційну лекцію Г. Штейнгауза з Кракова приїхав Стефан Банах. Це запрошення визначило долю не лише самого Г. Штайнгауза як ученого, а й, можливо, всієї львівської математики 20–30-х років XX ст. Казимир Куратовський так оцінив роль Ю. Пузини: «Він був до певної міри провісником ідей, які розцвіли у працях наступної генерації польських математиків» [4].

Повний текст