Вісник НАН України. 2018. № 2. С.10-12

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 
1 грудня 2017 року

Про стан та перспективи наукової періодики НАН України (доповідач — академік НАН України Я.С. Яцків)

Про виконання Цільової програми співробітництва НАН України з Європейським центром ядерних досліджень та Об’єднаним інститутом ядерних досліджень «Ядерна матерія в екстремальних умовах» (доповідач — академік НАН України А.Г. Загородній)

Про результати виконання Цільової комплексної програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2012–2017 роки (доповідач — академік НАН України Я.С. Яцків)

Кадрові та поточні питання

Перед початком засідання Президії НАН України 1 грудня 2017 р. академік НАН України А.Г. Наумовець від імені членів Президії НАН України тепло привітав президента НАН України академіка НАН України Б.Є. Патона з 99-річчям і побажав йому міцного здоров’я та довголіття.

На засіданні Президії НАН України члени Президії HAH України та запрошені заслухали і обговорили доповідь голови Науково-видавничої ради НАН України академіка НАН України Ярослава Степановича Яцківа про стан та перспективи наукової періодики Національної академії наук України.

У доповіді було наголошено, що в НАН України станом на 01.01.2017 налічувалося 31 129 працівників, з них 15 919 наукових співробітників. При цьому в періодичних виданнях було прилюднено20 256 наукових статей, з них 5 900 у закордонних журналах. Загальна річна кількість статей у виданнях, в яких Академія є співзасновником, становить 5 700, що зіставно з кількістю публікацій у закордонних виданнях. Ще 8,5 тис. статей щороку друкується у виданнях установ Академії та інших наукових і навчальних організацій України

На сьогодні НАН України та її установи здійснюють випуск 345 періодичних видань — журналів, збірників, альманахів, часописів тощо, що становить 13% загальної кількості наукової періодики України. НАН України є співзасновником 91 журналу та 38 збірників. Крім того, наукові установи НАН України видають 216 журналів і збірників, при цьому практично всі установи мають по 2–3 видання, але є установи, які мають більш як два десятки видань.

До наукометричної бази Scopus входить 61 вітчизняне видання, зокрема 36 журналів НАН України, а до Web of Science (з урахуванням індексу ESCI) — 98 та 24 видання відповідно.

Слід зазначити, що 26 українських видань є в обох базах, з них 19 академічних. Отже, нині дві найавторитетніші міжнародні бази даних опрацьовують 133 журнали, або 5% української наукової періодики і 12% академічної періодики. Протягом поточного року кількість видань НАН України у двох провідних міжнародних наукометричних базах зросла на 30%.

Англійською мовою в Україні видаються 11 академічних журналів, ще 20 перевидаються англійською за кордоном.

Проте аналіз періодичних видань академічних установ свідчить про загалом низький рівень їх відповідності вимогам світових наукометричних баз насамперед через відсутність ISSN для друкованих та електронних версій, статейних DOI та авторських (Orcid, ResearcherID) ідентифікаторів, власних веб-ресурсів тощо. Часто спостерігається також недостатня залученість знаних фахівців до роботи в редакційних колегіях та до рецензування статей. Невідповідність основним вимогам ставить під сумнів доцільність існування таких видань. Необхідно оптимізувати кількість періодичних видань Академії задля збереження найбільш впливових, відомих і цитованих. Відділенням НАН України із залученням групи науково-методичного забезпечення видавничої діяльності НАН України слід проаналізувати мережу періодичних видань на відповідність вимогам світових наукометричних баз даних і на цій основі сформувати конкретні пропозиції щодо підвищення ефективності й якісного рівня наукової періодики.

Крім того, варто і надалі розвивати електронний ресурс української наукової періодики — репозиторій «Наукова періодика України», функціонування якого забезпечує Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. Цей ресурс у вільному доступі представляє наукову періодику України в поєднанні з наукометричними інструментами і надає змогу ознайомитися зі здобутками вчених і цитуванням їхніх публікацій.

В обговоренні доповіді взяли участь академік НАН України Б.Є. Патон, директор Видавничого дому «Академперіодика» НАН України кандидат біологічних наук О.Г. Вакаренко, генеральний директор Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України В.І. Попик.

За результатами обговорення Президія НАН України зазначила, що в доповіді порушено гострі питання публікаційної діяльності Академії. Наукова періодика повинна мати продуману й чітку стратегію, яка передбачатиме спрямування зусиль і ресурсів на поліпшення якісних показників видавничої продукції. Було висловлено думку, що з метою підвищення наукового рівня періодичних видань Академії, їх належного представлення у міжнародних інформаційних ресурсах та входження до рейтингових баз даних Науково-видавничій раді необхідно розробити і здійснити комплекс заходів та дій, зокрема забезпечити безумовне виконання міжнародних видавничих стандартів для всіх видань. Також слід активніше залучати відділення та секції НАН України до оцінювання стану і перспектив наукової періодики, за результатами якого здійснити оптимізацію переліку періодичних видань Академії задля збереження найбільш визнаних науковою спільнотою та потрібних для держави.

Повний текст