Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2018. № 3. С.85-91
https://doi.org/10.15407/visn2018.03.085

ЛЕСІВ Андрій Петрович —
кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України
https://orcid.org/0000-0002-3408-7496

ЗРАДНИК ЧИ ЖЕРТВА. ЮДА ІСКАРІОТ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ XV–XVIII ст.
За матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України  13 грудня 2017 року

Доповідь присвячено особливостям іконографії Юди Іскаріота в українському малярстві XV–XVIII ст. та символіки його образу. Проаналізовано збережені пам’ятки іконопису і гравюрні взірці з музейних та приватних зібрань, з іконостасів та розписів храмів України і Польщі. Обґрунтовано особливості оригінального образу Юди в українському мистецтві, яке сформувалося на стику східної та західної мистецьких традицій. Оригінальність образу Юди в українській іконографії проявляється насамперед у його зовнішності, міміці, жестах, кольоровому трактуванні. В українських іконах образ Юди Іскаріота став своєрідним «дзеркалом», у якому відобразився універсальний і зрозумілий для простих людей образ грішної людини, кривдника. Образ Юди вийшов за межі іконографії і став багаторівневим актуальним елементом культури.
Ключові слова: Юда Іскаріот, іконографія, символіка, образ, колір, жест, кінесика.

Юда Іскаріот — особливий образ у сакральному мистецтві, апостол, який характеризується протилежними до святості ознаками — зрадою, заздрістю, жадобою, жагою збагачення. У мистецтві його образ присутній серед сюжетів «Страстей», в іконах «Тайна вечеря» та в іконографії «Страшного суду».

У сюжетах «Тайна вечеря» та «Поцілунок Юди» на перший план висувається протиставлення двох головних образів — Ісуса Христа та Юди Іскаріота. Таке протиставлення має глибокий філософський зміст одвічного антагонізму добра і зла, любові і ненависті, світла і тьми. Природно, що в такому контексті образ Юди захоплював художників. Його постать в іконографії стала своєрідною персоніфікацією зради, гріховності і жадібності людини. Ця особливість образу Юди сприяла виникненню й розвитку значної кількості варіантів його відтворення. На теренах України, на стику візантійської та західноєвропейської культур, у малярстві сформувався своєрідний, специфічний образ Юди Іскаріота. Виявлення особливостей іконографії, специфіки зображення Юди та символіки його образу в українському малярстві XV–XVIII ст. і було основною метою обговорюваного монографічного дослідження.

Проаналізувавши наявні в науковій літературі дослідження, пов’язані з образом Юди Іскаріота, можна констатувати, що українські науковці, серед яких Іларіон Свєнціцький, Павло Жолтовський, Віра Свєнціцька, Володимир Овсійчук, Людмила Міляєва, Олег Сидор, зверталися до образу Юди лише побіжно, в контексті досліджень сюжетів, у яких цей образ був присутній. Комплексного монографічного дослідження образу Юди в українському мистецтві на сьогодні немає.

У працях іноземних дослідників, присвячених постаті Юди Іскаріота, фокус наукового зацікавлення спрямовується переважно на філософсько-богословську проблематику, пов’язану з поняттями зради, внутрішнього конфлікту особистості Юди, значення його вчинку для історії християнства тощо. Варто зазначити, що в мистецтвознавчих дослідженнях учених, об’єктом наукового зацікавлення яких є іконопис та іконографія, звертання до образу Юди Іскаріота мають фрагментарний характер і не розкривають цілісності проблеми.

Розглянемо стисло богословське підґрунтя і літературну легенду про Юду Іскаріота.

Основою іконографії Юди є Святе Письмо, проте вагомий вплив на її формування мали також апокрифічні тексти. У Святому Письмі постать Юди описано в Євангеліях та Діяннях апостолів, у яких його образ змальовується як негативний, з клеймом апостола-зрадника, злодія, зазначається, що ним керував сатана. Апокрифічні тексти в певному сенсі проливають світло на історію життя Юди, описують його легенду від народження до зради Ісуса, смерті через повішання, а також події після смерті. Апокрифи, як і Святе Письмо, трактують постать Юди переважно з негативного боку. «Євангеліє від Юди» — єдиний апокриф, у якому постать Юди трактується з більш-менш позитивної точки зору. Такий погляд згодом поширився і в художній літературі починаючи з ХІХ ст. — варто згадати твори Нікоса Казандзакіса, Хорхе Луїса Борхеса та ін.

Повний текст