Вісник НАН України. 2018. № 7. С.47-53
https://doi.org/10.15407/visn2018.07.048

ГОРБУЛІН Володимир Павлович —
академік НАН України, доктор технічних наук, професор, директор Національного інституту стратегічних досліджень

ТРОФИМЧУК Олександр Миколайович —
член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор, директор Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України

ГРЕКОВ Леонід Дмитрович —
доктор технічних наук, директор Державного науково–виробничого центру аерокосмічної інформації, дистанційного зондування Землі та моніторингу навколишнього середовища «Природа»

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ НА ВІСТРІ ВИКЛИКІВ ЧАСУ У ВІЙСЬКОВІЙ СФЕРІ

У статті проаналізовано способи і засоби отримання своєчасної та достовірної розвідувальної інформації. Показано ефективність використання космічних знімків для підвищення кількості розкритих військових об'єктів та суттєвого поліпшення точності цілевказів. Наголошено на необхідності дотримання рекомендацій NCOIC для досягнення взаємодії та відповідності українських перспективних систем і комплексів стандартам НАТО. Докладно розглянуто створене вітчизняне автоматизоване робоче місце військового дешифрувальника, його структуру і можливості. Окреслено шляхи подальшого розвитку цієї розробки з її інтеграцією до сучасних і перспективних структур органів управління, обробки та аналізу інформації в Україні.

Ключові слова: безпілотні літальні апарати, космічні знімки, інформаційно-розвідувальне забезпечення, геоінформаційні системи, дешифрування військової техніки, автоматизоване розпізнавання.

Сучасні локальні конфлікти належать до війн четвертого покоління, ключем до досягнення успіху в яких є розвідка. Для них характерна або боротьба за інформацію, або боротьба на основі отриманої інформації. Відсутність своєчасної та достовірної розвідувальної інформації призводить до неефективного управління підлеглими військовими формуваннями, неадекватного реагування на дії противника, невдалих цілевказів тощо.

Значну частину оперативної інформації надає технічна розвідка. Важливим джерелом даних для технічної розвідки є інформація з оптико-електронних та радіолокаційних сенсорів, розміщених на пілотованих літаках, безпілотних літальних апаратах (БПЛА) та космічних апаратах (КА). У сучасних умовах насиченості військ засобами протиповітряної оборони застосування пілотованих літаків стає неприпустимим ризиком, що, зокрема, чітко засвідчив воєнний конфлікт на сході України. Тому в умовах бойових дій пілотовані літаки, як правило, здійснюють дальню радіолокаційну та радіотехнічну розвідку.

Застосування БПЛА (дронів) у сучасних воєнних конфліктах набуло безпрецедентного за масштабом характеру для ведення розвідки, завдання прицільних високоточних ударів по об’єктах, вирішення завдань управління та зв’язку.

Розрізняють літакові, вертолітні та аеростатні БПЛА. Літакові БПЛА використовують як ударно-розвідувальні чи виключно розвідувальні (переважно над територією противника або над лінійно-протяжними об’єктами). Вертолітні БПЛА найкращі для проведення розвідки в умовах наявності значних перешкод для польотів (міста, гори, лісові масиви). Аеростатні БПЛА є найдешевшою мобільною платформою для ведення розвідки. Зокрема, в Ізраїлі аеростати висотного спостереження дуже добре зарекомендували себе для військового спостереження в умовах позиційного протистояння, аналогічних умовам, які склалися на сході України.

Цікавим видається і підклас мікро-дронів. Вони можуть навіть не мати двигунів. Десантування на територію противника надрукованих на 3D-принтерах безпосередньо на борту літака тисяч таких дешевих апаратів з різноманітними сенсорами дозволить досягти переваги у швидкості і точності прийнятих рішень, а також підвищити ефективність завдання удару в так званих мережецентричних війнах (network-centric warfare) майбутнього.

Космічна розвідка, на відміну від літаків-розвідників, дозволяє в повному обсязі реалізувати такі важливі принципи ведення технічної розвідки, як глобальність, оперативність і безперервність, а також надає істотно більший масив інформації. Так, космічний апарат оптико-електронної розвідки за один виток навколо Землі отримує таку саму кількість знімків над територією України, як і літак-розвідник за півроку польотів над відповідною місцевістю. Космічні знімки є досить збалансованими за критерієм «ціна–якість», причому їх технічні характеристики постійно поліпшуються. Крім того, космічні сенсори поки що недосяжні для ураження наявними засобами протиповітряної оборони. Отже, космічна розвідка є найбільш придатною для виявлення мобільних і стаціонарних військових об’єктів.

Зараз понад 130 держав світу беруть участь у космічній діяльності. З них близько 40 країн мають програми з використання космічних засобів у системах розвідки та зброї, а 17 — відповідні національні космічні програми. До 2026 р. ці держави планують запустити близько 9 тис. космічних апаратів, переважно малих КА (до 500 кг). Загалом сегмент ринку малих КА оцінюють у 8,8 млрд дол. США.

Повний текст