Вісник НАН України. 2018. № 12. С.88

80-річчя члена-кореспондента НАН України А.І. ДАНИЛЕНКА

Відомий вчений у галузі фінансів, член-кореспондент НАН України Анатолій Іванович Даниленко народився 12 грудня 1938 р. Після закінчення у 1960 р. Київського інституту народного господарства ім. Д.С. Коротченка (тепер – Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана) працював у Міністерстві фінансів УРСР. Як фундатор нового наукового напряму в системі НАН України – фінансово-кредитного регулювання економіки – А.І. Даниленко очолив відділ фінансів і кредиту в Інституті економіки АН УРСР, уперше створений у системі Академії. Він був керівником цього важливого напряму і в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», пізніше став заступником директора з наукової роботи, а нині є радником при дирекції Інституту.

Перебуваючи на посадах експерта, радника Посольства СРСР у В’єтнамі, заступника міністра економіки України та заступника міністра промислової політики – голови Державного інвестиційно-клірингового комітету України, як член ради Національного банку України, колегії Міністерства промислової політики України, колегії Фонду держмайна України, А.І. Даниленко завжди брав активну участь у вирішенні актуальних економічних проблем. З середини 1960-х років виступив ініціатором та організатором комплексних досліджень проблем ефективності впливу фінансово-кредитних важелів на промислове виробництво, а починаючи з 1992 р. плідно працює над проблемою удосконалення фінансової політики України на основі визначення пріоритетів економічного розвитку та механізмів їх досягнення.

Результати досліджень А.І. Даниленка узагальнено у понад 130 наукових працях. Тритомну монографію «Фінансово-монетарні важелі економічного розвитку» за його редакцією у 2009 р. відзначено премією НАН України ім. М.І. Туган-Барановського. Він підготував 17 кандидатів і 3 докторів економічних наук. А.І. Даниленко – заслужений економіст України, лауреат Державної премії України за 2013 р., нагороджений медаллю «За розвиток торгово-економічного співробітництва» і є кавалером ордену Дружби СР В’єтнам.

Повний текст