Вісник НАН України. 2014. № 12. С. 97-102.

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – 2014

За традицією 10 грудня у Стокгольмі відбулася офіційна церемонія вручення Нобелівських премій за 2014 рік. Про цьогорічних лауреатів найвідомішої і найпрестижнішої міжнародної відзнаки та про їх відкриття і здобутки йдеться у цій статті.

Лауреатами Нобелівської премії з фізіології і медицини стали нейрофізіолог з подвійним громадянством США і Великої Британії Джон О’Кіф (John М. O’Keefe, 1939 р. нар.) з Університетського коледжу Лондона і подружжя норвезьких фізіологів Мей-Брітт Мозер (May-Britt Moser, 1963 р. нар.) і Едвард Мозер (Edvard І. Moser, 1962 р. нар.), які нині є директорами-засновниками Інституту системної нейронауки Кавлі та центру нейронних обчислень при Норвезькому університеті природничих і технічних наук (Тронхейм), «за дослідження нейрофізіологічних механізмів орієнтації в просторі». У прес-релізі Нобелівського комітету зазначено, що відкриття системи позиціонування організму тварин у просторі дозволяє піднятися на новий рівень розуміння того, як різні спеціалізовані клітини головного мозку вміють працювати разом, забезпечуючи вищу пізнавальну діяльність. А це відкриває шляхи до вивчення таких когнітивних функцій головного мозку, як пам’ять, мислення і планування. «Звідки ми знаємо, де ми знаходимося? Як ми можемо знайти шлях з одного місця в інше? І як ми можемо зберігати цю інформацію так, щоб наступного разу можна було одразу пройти тим самим шляхом? Ці процеси – своєрідна «внутрішня GPS» у мозку, яка дає можливість орієнтуватися в просторі», – наголошено на сайті Комітету. Свою першу роботу на цю тему Джон О’Кіф опублікував ще в 1971 р. Він помітив, що певні клітини гіпокампа (гіпокамп – частина лімбічної системи мозку, яка бере участь у формуванні емоцій, у механізмах переходу короткочасної пам’яті в довготривалу, впливає на процеси сну тощо) завжди активувалися, коли піддослідний щур знаходився в центрі клітки, тоді як інші нейрони активувалися, коли тварина перебувала в інших місцях. Повний текст (PDF).