Вісник НАН України. 2015. № 1. С. 125-132. 

 

КОШЕЧКО Вячеслав Григорович –
академік НАН України, доктор хімічних наук, професор,
директор Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України

НАУКА — ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ЙОГО ЖИТТЯ
До 80-річчя академіка НАН України В.Д. Походенка

9 січня 2015 р. виповнюється 80 років від дня народження видатного вченого в галузі фізичної і теоретичної органічної хімії, молекулярного матеріалознавства, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора хімічних наук, професора, академіка НАН України Віталія Дмитровича Походенка.

Віталій Дмитрович Походенко розпочав наукову діяльність в Інституті фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського АН УРСР у 1959 р., вступивши до аспірантури Інституту у відділ хімічної будови та реакційної здатності, який очолював всесвітньо відомий видатний фізико-хімік академік АН УРСР Олександр Ілліч Бродський. Саме в цьому Інституті, де він пройшов шлях від аспіранта до академіка, директора та почесного директора Інституту, повною мірою розкрився багатогранний талант В.Д. Походенка як вченого, організатора науки та педагога.

Перший значний цикл самостійних досліджень В.Д. Походенка був пов’язаний з однією з актуальних проблем хімії – вивченням будови та властивостей вільних радикалів, зокрема феноксильних. Ці роботи він розпочав на початку 60-х років, будучи аспірантом, за ініціативою академіка О.І. Бродського. У ті часи в ряді лабораторій світу було здійснено лише перші експерименти з вивчення структури та властивостей деяких органічних вільних радикалів методом електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) і кожна з публікацій у цьому напрямі викликала великий науковий інтерес.

В.Д. Походенко дослідив будову та механізм перетворень великої кількості вільних феноксильних радикалів, що містили різноманітні замісники в різних положеннях ароматичного ядра, багато з яких було одержано вперше. Одним із найважливіших результатів цих досліджень стало створення сучасних уявлень про будову і вплив різноманітних факторів на стійкість феноксильних радикалів, кінетику і механізм їх спонтанних перетворень.

У 1969 р. вийшла його перша монографія «Феноксильные радикалы», яка принесла широке визнання молодому вченому.

У 1980–1985 рр. В.Д. Походенко із співробітниками вперше отримав новий великий клас стабільних металокомплексних феноксильних радикалів, які містили координуючі угруповання різноманітних типів (порфіринові, формазанові, карбоксигідроксиламінні, дитіокарбоксильні та ін.). Він детально дослідив їх електронну будову, спектральні характеристики, хімічні та електрохімічні перетворення, запропонував шляхи використання таких металокомплексних вільних радикалів як біфункціональних гомогенних каталізаторів, інгібіторів термоокисної деструкції полімерів тощо. Подібні вільні радикали за кордоном отримали лише через 5 років. Нині цей напрям досліджень розвивається в провідних наукових центрах США, Японії, Франції та інших країн.

Принципово нові результати В.Д. Походенко отримав при вивченні тонких деталей механізму окиснення фенолів з утворенням феноксильних радикалів. Вважалося, що окиснення фенолів включає в елементарному акті відрив атома водню від гідроксильної групи, що спричинює появу електронейтральних феноксильних радикалів. У роботах В.Д. Походенка із співробітниками виявлено, що окиснення алкіл- і гідроксизаміщених фенолів з використанням різних окисників включає як первинний елементарний акт не відрив атома водню, а перехід електрона до окисника з утворенням катіон-радикала з фенолу, подальша фрагментація якого з відщепленням протона приводить до вільного феноксильного радикала. Саме завдяки цим дослідженням В.Д. Походенко зі співробітниками вперше обґрунтували положення про те, що вільні феноксильні радикали є не первинними, а вторинними радикальними продуктами при окисненні фенолів. Ці піонерні роботи набули подальшого розвитку в ряді лабораторій колишнього СРСР та за кордоном.

Сформульовані В.Д. Походенком із співробітниками фундаментальні уявлення про будову, властивості, реакційну здатність феноксильних радикалів та механізм окиснення фенолів відіграли важливу роль у теорії і практиці створення інгібіторів фенольного типу для стабілізації мастил, палив, каучуків, гум, пластичних мас тощо, розробленні низки лікарських препаратів, що стримують перебіг небажаних вільнорадикальних процесів в організмі, їх широко використовували в різних науково-виробничих центрах. Результати магнітно-резонансних досліджень стабільних феноксильних радикалів, взаємодії їх з молекулами середовища покладено В.Д. Походенком в основу створення оригінальних високочутливих магнітометрів для польової та аерогеологорозвідки, а також магнітометрів спеціального призначення. 

Повний текст (PDF)