Вісник НАН України. 2016. № 3. С. 45-53.

ПИРОЖКОВ Сергій Іванович –
академік НАН України, доктор економічних наук, професор,
віце-президент НАН України,  голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України

ПРО ПІДСУМКИ ВИКОНАННЯ СЕКЦІЄЮ СУСПІЛЬНИХ І ГУМАНІТАРНИХ НАУК НАН УКРАЇНИ
ЦІЛЬОВИХ КОМПЛЕКСНИХ ПРОГРАМ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ В 2011–2015 рр.
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України
3 лютого 2016 року

У доповіді висвітлено основні результати виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України чотирьох цільових комплексних програм наукових досліджень у 2011–2015 рр. Отримано вагомі теоретичні і прикладні здобутки в дослідженні новітніх соціально-економічних, правових, духовно-культурних, нормативно-ціннісних і світоглядних трансформацій в Україні, сучасного стану і перспектив розвитку українського суспільства; у виробленні концептуальних підходів до розв’язання державою і суспільством нагальних проблем у політичній, економічній і культурній сферах.

Шановний Борисе Євгеновичу! Шановні колеги!

У IV кварталі 2015 р. установи Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України завершили дослідження за чотирма цільовими комплексними програмами наукових досліджень, які виконувалися протягом 2011–2015 рр. Під час формування програм керівництво Секції виходило з того, що вирішення завдань всебічної модернізації українського суспільства з метою забезпечення його належної конкурентоспроможності в умовах сучасних цивілізаційних трансформацій і кризових викликів ХХІ ст. потребує суттєвого теоретико-методологічного обґрунтування, вдосконалення форм і методів впровадження результатів соціогуманітарних досліджень у практику діяльності органів державної влади, відповідних міністерств і відомств. Саме цим і була зумовлена тематична спрямованість програм, їх змістове наповнення у вигляді конкретних дослідницьких проектів. У їх виконанні взяли участь 16 установ Секції суспільних і гуманітарних наук, які виконали 79 проектів, об’єднаних у 18 проблемно-тематичних блоків. Середні обсяги фінансування на один проект становили 227,7 тис. грн для п’ятирічних програм і 205,7 тис. грн – для трирічних.

Враховуючи брак часу, можу лише дуже стисло охарактеризувати основні результати виконання зазначених програм. Сподіваюся, що керівники програм мене доповнять.

1. Модернізація українського суспільства і економіки в контексті викликів ХХІ століття. Цю Програму було спрямовано на оцінку ризиків і потенційних загроз розвитку українського суспільства та економіки, а також на розроблення науково обґрунтованих моделей, алгоритмів і управлінських технологій, здатних забезпечити механізми взаємодії та розвиток економіки, суспільства і держави.

За результатами її виконання установами Секції визначено шляхи та розроблено практичні рекомендації щодо модернізації українського суспільства, пов’язані з соціальними, культурними, політичними, інституційними та іншими аспектами економічних трансформацій. Обґрунтовано систему індикаторів для визначення модернізаційного потенціалу людського капіталу і побудовано модельний комплекс для прогнозування розвитку економіки України. При цьому зроблено оцінку макроекономічного ефекту участі України в інтеграційних процесах за рахунок зрушень у структурі її економіки та можливостей використання модернізаційного потенціалу.

Важливе значення має також визначення ключових характеристик моделі впливу соціально-психологічних чинників на модернізацію соціогуманітарної сфери, що дало змогу розробити заходи та рекомендації щодо формування системи ціннісних пріоритетів населення, спрямованої на підвищення ваги орієнтацій на інноваційну поведінку.

2. Гуманітарні технології як чинник суспільних перетворень в Україні. Програма орієнтована на вироблення системного бачення шляхів оптимального використання гуманітарних технологій для прискорення суспільно-політичних, соціально-економічних та культурних перетворень у контексті модернізації українського суспільства. При цьому під гуманітарними технологіями розуміють форми і методи, алгоритми практичної діяльності, спрямовані на консолідацію суспільства, забезпечення підтримки всіма соціальними верствами здійснюваних в Україні перетворень; розбудову атмосфери суспільного діалогу, толерантності, взаємної довіри.

Під час виконання Програми установи Секції зосередили зусилля на узагальненні світового досвіду формування і реалізації гуманітарної політики; осмисленні впливу сучасних цивілізаційних та науково-технологічних зрушень на загальну світоглядну культуру українського суспільства; розробленні наукових засад та впровадженні новітніх інформаційних технологій формування цілісного національного мовно-інформаційного та культурного середовища. Такий підхід дозволив розробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо механізмів застосування гуманітарних технологій як фактора, що сприяє розв’язанню суперечностей соціокультурного розвитку України в умовах глобального світу, забезпечує формування єдності національного культурно-інформаційного простору, гармонізацію міжетнічних і міжконфесійних відносин, сприяє розвитку та гармонізує відносини у суспільно-політичній сфері держави. Повний текст