https://pppi.sulselprov.go.id/-/slot-gacor/https://izv-tn.tti.sfedu.ru/-/slot-pulsa/http://dopovidi-nanu.org.ua/sites/default/files/slot-gacor/https://kiadvany.magyarhonvedseg.hu/public/journals/2/slot-deposit-dana/https://chasopys-ppp.dp.ua/public/site/slot-deposit-pulsa/https://www.ncst.mw/wp-content/uploads/slot-online/http://vocesyrealidadeseducativas.com/ojs/public/site/joker123/http://conference.4moms.com/https://www.publicacoes.unirios.edu.br/docs/manual/slot-deposit-pulsa/http://philol-izvestia.vspu.ru/public/journals/1/rtp-live/https://malawidiaspora.gov.mw/slot-deposit-pulsa/https://dopovidi-nanu.org.ua/ojs/styles/situs-slot-gacor/http://ojs3.bkstm.org/public/journals/1/togel-online/http://revistaaristas.tij.uabc.mx/public/link-slot-gacor/https://penerbit.undip.ac.id/pages/slot-deposit-pulsa/https://jurnal.madiunkab.go.id/pages/slot-gacor-4d/https://jurnal.madiunkab.go.id/public/site/slot-gacor-4d/https://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot-online/https://aar-healthcare.com/ke/wp-content/slot-dana/https://kphpmeratus.kaltimprov.go.id/-/slot-gacor/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/slot-deposit-pulsa/https://jurnal.madiunkab.go.id/pages/slot-gacor/http://ejournalbidan.poltekkes-kaltim.ac.id/slot-gacor-maxwin/https://sitenar.madiunkab.go.id/public/-/slot88/https://pendidikanbahasaindonesia.umnu.ac.id/-/slot-dana/https://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot88/https://peternakan.umnu.ac.id/-/slot-deposit-pulsa/http://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot-pulsa/https://datadesacenter.dpmd.jatimprov.go.id/puem/assetshttps://datadesacenter.dpmd.jatimprov.go.id/assets/slot-pulsa/https://amerta.kemenkumham.go.id/file/slot-demo/https://www.ufrgs.br/nupegem/wp-content/slot-gacor/https://www.ufrgs.br/nupegem/slot-pulsa/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/css/slot88/https://188.166.227.65/https://dishub.kukarkab.go.id/ppid/-/slot-gacor/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/-/slot-gacor/https://penerbit.undip.ac.id/-/slot-gacor/http://jurnal.amy.ac.id/public/-/slot-gacor/https://sipenta.bappeda.tulungagung.go.id/storage/slot-online/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/web/slot88/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/pages/slot-gacor-maxwin-4d/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/js/slot-deposit-pulsa-terpercaya/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/pages/slot-pulsa-terpercaya/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/js/slot-dana/https://kecamatanrancabali.bandungkab.go.id/public/css/slot-deposit-pulsa/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/demo-slot/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/-/joker123/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/pages/slot-bonus-100/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/styles/sv388/https://www.ufrgs.br/rbml/styles/slot-demo/https://kec-girimaya.pangkalpinangkota.go.id/-/slot-gacor/https://stisnu-aceh.ac.id/wp-content/uploads/2022/10/togel-online/https://ptik.unp.ac.id/wp-content/slot-deposit-pulsa/https://www.ufrgs.br/rbml/-/bola88/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot-gacor/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot-online/https://wirausaha.deliserdangkab.go.id/slot-gacor/https://siapmaslahat.pasuruankab.go.id/api/storage/slot-gacor/https://paper.icprp.uii.ac.id/public/togel-online/https://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/bocoran-admin-riki.htmlhttps://jescee.universitaspertamina.ac.id/pages/slot-dana/https://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/slot-deposit-dana.htmlhttps://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/slot-deposit-pulsa.htmlhttps://simpktn.kemendag.go.id/uploads/slot-onlinehttps://siapmaslahat.pasuruankab.go.id/api/storage/images/users/https://simpktn.kemendag.go.id/uploads/pragmatic88/https://simpktn.kemendag.go.id/uploads/slot-gacor/ 2014_2_19 | visnyk-nanu.org.ua

Вісник НАН України. 2014. №2. С. 110–114

НАУКОВІ ПРОРИВИ 2013 РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ ЖУРНАЛУ SCIENCE

20 грудня 2013 р. вийшов друком спеціальний випуск одного з найавторитетніших наукових видань світу — журналу Science, в якому, за традицією, редакція журналу підбиває підсумки і пропонує читачам рейтинг найцікавіших і найважливіших наукових досягнень року минулого, а також намагається передбачити наукові прориви на рік прийдешній.

За традицією, наприкінці року редакція наукового журналу Science підводить підсумки року, що минає, і пропонує читачам рейтинг найвидатніших наукових досягнень. Співробітники видання обирають 10 найбільш значущих, на їхній погляд, наукових подій і визначають серед них одного переможця. Редактори видання зізнаються, що під час вибору лідера точилися запеклі суперечки, проте фахівці все ж таки дійшли згоди і список 2013 р. очолили методи імунотерапії раку. На обкладинці журналу зображено антитіла (справа), що блокують рецептор на поверхні Т-клітини, запускаючи тим самим ланцюгову реакцію, результатом якої стає атака імунної системи на злоякісну пухлину.

«Минулий рік став поворотною точкою в боротьбі з раком: спроби нацькувати на пухлини імунну систему нарешті почали давати плоди, навіть незважаючи на те, що майбутнє імунотерапії онкологічних захворювань залишається під питанням, – пише Science в редакційній статті. – На нашу думку, є всі підстави назвати 2013 р. роком імунотерапії раку, оскільки досягнуто грандіозного і багатообіцяючого прориву в цій галузі. Поки що терапевтична стратегія, пов’язана з активацією імунної відповіді організму на пухлинні клітини, спрацювала лише для деяких видів раку і щодо невеликої кількості пацієнтів, тому не слід очікувати найближчим часом її широкого застосування в клінічній практиці. Проте більшість фахівців-онкологів переконані, що є свідками народження принципово нової парадигми терапії раку».

Редакція журналу підкреслила, що перше місце в Тор-10 наукових досягнень року імунотерапія раку посіла досить умовно, оскільки цю методику було розроблено і навіть випробувано в клініках набагато раніше. Проте саме 2013 року результати клінічного застосування вакцинних препаратів проти злоякісних пухлин стали очевидними навіть для закоренілих скептиків. Не можна не зважати на такі факти: жінка з пухлиною в легенях розміром з грейпфрут через 13 років після початку лікування жива й здорова; шестирічний хлопчик, що страждав на лейкемію і був свого часу на межі життя і смерті, нині перейшов у третій клас і перебуває в стадії ремісії; у чоловіка ракова пухлина нирки продовжує зменшуватися навіть після завершення імунної терапії. Суть цього напряму в боротьбі з раком коротко можна сформулювати так: імунну систему пацієнта стимулюють або протираковою вакциною, або спеціально створеними антитілами, що орієнтує Т-лімфоцити на руйнування ракових клітин без залучення звичайних для хіміотерапії лікарських препаратів.

Наприкінці 1980-х років французькі дослідники знайшли рецептор CTLA-4, що обмежує активність так званих Т-кілерів – лімфоцитів, які знищують ракові клітини та інші потенційно небезпечні об’єкти. Піонером імунотерапії раку вважають імунолога Джеймса Еллісона (James Allison) з Техаського університету в Х’юстоні. У 1996 р. він опублікував у Science роботу, де було описано, як у мишей завдяки блокуванню CTLA-4 Т-лімфоцити атакували пухлини, що спричинювало їх руйнування. Проте ця методика спрацьовувала не для всіх видів раку, і на подальші дослідження знадобилося багато часу. Крім того, великі фармацевтичні компанії, побоюючись провалу, не поспішали з випуском вакцин від раку на основі антитіл. Нарешті в 2010 р. було опубліковано результати перших клінічних випробувань, які свідчили, що тривалість життя пацієнтів з метастазованою меланомою, які отримували імунотерапію, збільшилася в середньому на 4 місяці порівняно з контрольною групою.

На початку 1990-х років японські дослідники знайшли ще один молекулярний фактор PD-1 з гальмівною дією на Т-клітини. Клінічні випробування цього антитіла розпочалися в 2006 р., а 2012 р. оприлюднено результати випробувань терапії із застосуванням PD-1 на 300 пацієнтах з різними видами раку: зафіксовано значне зменшення пухлин у 31% хворих на меланому, у 29% учасників експерименту з раком нирки і в 17% випадків раку легенів. Останнім часом методами терапії раку на основі антитіл зацікавилися фармацевтичні гіганти світу. Принаймні 5 компаній вже розробили експериментальні препарати, що блокують PD-1 і CTLA-4. У 2010 р. було опубліковано результати успішних клінічних випробувань ще одного напряму імунотерапії раку – так званої CAR-терапії (chimericantigen receptor therapy). Цей метод персоналізованої терапії ґрунтується на спрямованій генетичній модифікації Т-клітин пацієнта так, щоб мішенями ставали виключно пухлинні клітини. CAR-терапія зараз є об’єктом численних клінічних випробувань. Лише у грудні 2013 р. дві групи дослідників повідомили, що завдяки застосуванню цього методу вдалося досягти повної ремісії у 45 із 75 пацієнтів з лейкемією, щоправда, у деяких із них згодом спостерігалося загострення захворювання.

Як зазначено в редакційній статті Science, поки що імунотерапія раку залишається експериментальним методом лікування. Потрібно з’ясувати ще безліч питань, зокрема, чому вона допомагає далеко не всім пацієнтам і не при всіх видах онкологічних захворювань. Нині вчені шукають біомаркери, які допоможуть відповісти на ці запитання, а також працюють над пошуком шляхів посилення ефективності цього виду терапії. Повний текст