Вісник НАН України. 2014. № 8. С. 25-32.
https://doi.org/10.15407/visn2014.08.025
ВОЄВОДІН Віктор Миколайович –
член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор,
директор Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства та технологій
Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СУПРОВОДУ БЕЗПЕЧНОГО
ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ЯДЕРНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 червня 2014 року
У доповіді зазначено, що науково-технічний супровід ядерної енергетики є надзвичайно важливим і потребує якісного та кількісного поліпшення. Наголошено, що організація наукових досліджень вимагає передусім скоординованої програми співробітництва установ Національної академії наук України з Національною атомною енергогенеруючою компанією «Енергоатом». Заплановано оновити угоду про науково-технічне співробітництво між НАН України та НАЕК «Енергоатом» і розробити заходи з більш активного залучення академічних установ до вирішення проблем розвитку ядерно-енергетичного комплексу України.
Ключові слова: ядерна енергетика, безпечна експлуатація, подовження терміну експлуатації, розроблення нових матеріалів.
Згідно з оцінками Міжнародного енергетичного агентства, споживання енергії у світі в ХХІ ст. зростатиме зі швидкістю приблизно 3% на рік. Визначальними чинниками у використанні різних джерел енергії виступають: запаси енергоресурсів, економічні показники та екологічні наслідки їх використання. Світова економічна кон’юнктура зумовлена насамперед вичерпанням запасів органічного палива, проблемами потепління клімату, збільшенням чисельності населення Землі, різким зростанням світової потреби в електроенергії. На фоні критичного становища у традиційній енергетиці через дефіцит органічного палива, фізичне і моральне старіння устаткування теплових електростанцій, шкідливий вплив їх на екологію навколишнього середовища ядерна енергетика працює досить стабільно і з дотриманням усіх заходів безпеки є найбільш екологічно чистим джерелом енергії. Сьогодні ядерна енергетика – своєрідний показник спроможності держави розробляти і безпечно експлуатувати новітні технології, використовувати їх для подальшого розвитку країни і поліпшення добробуту її громадян. За даними МАГАТЕ, в 30 країнах світу експлуатується 194 АЕС, на яких працюють 436 ядерних реакторів для виробництва електроенергії загальною потужністю 370 049 МВт. У 14 країнах 66 нових атомних станцій перебувають на стадії будівництва, 17% світового виробництва електроенергії забезпечується роботою АЕС.
Ядерна енергетика України була і залишається єдиною галуззю електроенергетики, якій у роки незалежності вдалося продовжити поступальний розвиток, не зменшуючи обсягів виробництва, добудувати 3 енергоблоки АЕС, ввести в дію Ташлицьку ГАЕС, побудувати сховище відпрацьованого ядерного палива, забезпечити промисловість і населення екологічно чистою електроенергією. В Україні експлуатуються 4 атомні електростанції загальною встановленою потужністю 13835 МВт. Після введення в 2004 р. другого блоку на Хмельницькій АЕС та четвертого на Рівненській АЕС в Україні діють 15 атомних енергоблоків, у тому числі 13 реакторів ВВЕР-1000 і 2 – ВВЕР-440. Враховуючи динаміку виробництва електроенергії останнього періоду та загальну ситуацію у світовій і вітчизняній економіці, можна припустити, що важлива роль АЕС у забезпеченні енергетичної безпеки України збережеться й у цьому столітті. Трагічні події на АЕС Фукусіма-1 в Японії 11 березня 2011 р. суттєво загострили протистояння між прихильниками і противниками розвитку атомної енергетики у світі. Вісім країн (Німеччина, Італія, Швейцарія, Японія та ін.) заявили про замороження програм ядерної енергетики, про зупинку робіт з продовження термінів експлуатації працюючих реакторів і можливу відмову від будівництва нових АЕС. Водночас майже 40 країн (Україна, Росія, Фінляндія, Велика Британія, Канада, Литва, Польща, Білорусь, Туреччина, Китай, Індія та ін.) продовжують термін експлуатації енергоблоків наявних АЕС і мають намір будувати нові атомні станції. МАГАТЕ прогнозує збільшення числа діючих реакторів до 2030 р. від 90 (песимістичний прогноз) до 350 (оптимістичний прогноз), оскільки людство ще не винайшло джерел виробництва більш дешевої (вартість 1 кВт/год, виробленого на АЕС, у кілька разів нижча за ціну на електроенергію, вироблену іншими джерелами) і екологічно чистої електроенергії. Повний текст (PDF).