Вісник НАН України. 2014. № 9. С.29-47.
https://doi.org/10.15407/visn2014.09.029

ПАТОН Борис Євгенович –
академік НАН України, директор 
Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України

ДОЛІНСЬКИЙ Анатолій Андрійович –
академік НАН України, директор
Інституту технічної теплофізики НАН України

ГЕЄЦЬ Валерій Михайлович –
академік НАН України, директор
ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України»

КУХАР Валерій Павлович –
академік НАН України, почесний директор
Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України

БАСОК Борис Іванович –
член-кореспондент НАН України, заступник директора  
Інституту технічної теплофізики НАН України

БАЗЄЄВ Євген Трифонович –
кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник
Інституту технічної теплофізики НАН України

ПОДОЛЕЦЬ Роман Здиславович – 
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України»

ПРІОРИТЕТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 № 465, а також Постанови Президії НАН України від 16.02.2011 № 37 (п. 3) фахівці з різних галузей науки і промисловості нині розробляють проект основних положень Національної стратегії теплозабезпечення. У статті проаналізовано поточний стан розроблення цього важливого документа державного значення щодо теплозабезпечення населених пунктів України та розглянуто одне з основних положень Національної стратегії – умовні орієнтири, які у свою чергу визначають її основні завдання і шляхи їх вирішення.

Ключові слова: теплозабезпечення населених пунктів, Національна стратегія, цільові орієнтири, енергоефективність, інноваційні технології, диверсифікація енергоресурсопостачання.

Україна має достатньо розвинений паливно-енергетичний комплекс та потужний науково-технічний і кадровий потенціал. Ефективне використання цього надбання – основа економічного зростання, успішного розвитку країни й укріплення її національної безпеки. Головними узагальненими показниками розвитку економіки будь-якої держави є динаміка росту показників валового внутрішнього продукту (ВВП) і питомих витрат енергетичних ресурсів на одиницю ВВП (енергомісткість ВВП). Основна проблема економіки багатьох держав, що розвиваються, у тому числі й України, полягає у високій енергомісткості ВВП. Розроблені та ухвалені на цей час державні й відомчі програми, спрямовані на енергозаощадження в Україні, в умовах сучасного соціально-економічного стану країни не забезпечено в достатньому обсязі ресурсною підтримкою (законодавством, фінансами, технічним і технологічним потенціалом тощо), що не дає змоги повною мірою реалізувати весь наявний потенціал енергозаощадження, який для України оцінюють у 35–40% від споживаних енергоресурсів, переважно імпортного природного газу.

Структура споживання енергоресурсів у секторах економіки України свідчить, що близько 40% котельно-пічного палива, насамперед імпортного природного газу, спрямовується на теплозабезпечення, і саме в цій сфері сконцентровано основний потенціал енергозаощадження. Однак ця важлива сфера житлово-комунального господарства (ЖКГ) перебуває нині в критичному стані і потребує негайних змін. Необхідність таких змін посилюється масштабним негативним впливом підприємств комунального теплозабезпечення на довкілля.

Сфера теплозабезпечення як галузь паливно-енергетичного комплексу органічно пов’язана з іншими галузями промисловості та економіки, з прогнозами розвитку або, навпаки, з деградацією міст і населених пунктів, сезонною нерівномірністю надання послуг, високими рівнями ризику проектів в умовах ринкової економіки тощо. Порушення теплозабезпечення спричинює соціальну напругу, оскільки специфікою України є те, що ця сфера економіки охоплює все населення країни, зокрема соціально чутливі непрацездатні групи населення (дітей, школярів, пенсіонерів), на відміну від стратегій розвитку інших галузей економіки, орієнтованих на участь активного, соціально затребуваного працездатного населення. У цьому й полягає основна складність функціонування і розвитку сфери теплозабезпечення. Повний текст (PDF).