Вісник НАН України. 2015. № 10. С. 98.

80-річчя академіка НАН України Б.І. ОЛІЙНИКА

Відомий український поет, державний і громадський діяч, лауреат Державної премії СРСР і Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка, Герой України Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 р. в с. Зачепилівка Полтавської області. У 1958 р. закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Тривалий час працював у газеті «Молодь України», журналах «Ранок», «Дніпро», «Вітчизна», видавництві «Дніпро».

Борис Олійник – автор понад 40 поетичних і публіцистичних збірок. Найвідоміші з них – «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «Поворотний круг» (1989), «У замкненому колі. Із окупаційного зошита» (2007), «Криниці моралі та духовна посуха» (1990), «Жорстока правда» (1999), «Хто наступний?» (1999). У книжці «Планета Поезія» (1983), що складається з літературно-критичних статей різних років, виступив як аналітик літературного процесу.

Б.І. Олійник був депутатом Верховних Рад СРСР та України, заступником голови Ради Національностей Верховної Ради СРСР (1989–1991). Очолював постійну делегацію Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи (1995–2006), був віце-президентом ПАРЄ (1996–2006). З 2010 р. Б.І. Олійник є головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Він був одним із фундаторів Українського фонду культури і з 1987 р. і донині очолює його на громадських засадах.

У травні-червні 1986 р. Борис Ілліч вів репортажі з Чорнобильської зони для Центрального телебачення СРСР і України. Того ж року виступив зі статтею «Випробування Чорнобилем», у якій назвав однією з причин катастрофи морально-етичну кризу в суспільстві. У 1988 р. на XIX конференції КПРС першим сказав правду про Голодомор в Україні, запропонувавши створити «Білу книгу» про «чорні» діла 1932–1933 рр. Б.І. Олійник неодноразово був у гарячих точках міжетнічних конфліктів, доклав чимало зусиль для об’єктивного висвітлення, глибокого і різноаспектного аналізу трагічних подій, що там відбувалися, та привернення до них уваги світової спільноти.