Вісник НАН України. 2015. № 8. С. 49–57.
https://doi.org/10.15407/visn2015.08.049

БИСТРЯКОВ Ігор Костянтинович –
доктор економічних наук, професор, завідувач відділу Державної установи
«Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»

КЛИНОВИЙ Дмитро Віталійович –
кандидат економічних наук, доцент, провідний науковий співробітник
Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»

СИСТЕМНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ 
ПРИРОДНОГО БАГАТСТВА УКРАЇНИ

Розглянуто питання системної економічної оцінки природного багатства України. Зосереджено увагу на створенні методики оцінки екосистемного капіталу як складової природного багатства з урахуванням агрегованої вартості складових природного капіталу та системних ефектів від їх взаємодії. Наголошено на необхідності використання дохідного підходу та механізмів дисконтування в оцінці природного багатства. Запропоновано вартість екосистемного ресурсу оцінювати з урахуванням коефіцієнта емерджентності, а вартість екосистемного капіталу країни та регіонів визначати через приріст вартості природного багатства за рахунок комплексної взаємодії природних та  соціально-економічних чинників. Наведено розрахункові показники вартості екосистемного капіталу України та її регіонів.

Ключові слова: природне багатство, економічна оцінка, методика,  екосистемний капітал.

Забезпечення адекватної сьогоденню системної економічної оцінки природного багатства висуває цілу низку питань методичного характеру, які потребують системного вирішення. Відповідно до вимог обґрунтування шляхів досягнення сталого розвитку національного господарства, першочерговим стає проблемне питання проведення комплексної оцінки природних ресурсів як капіталу в складі національного багатства країни. Разом з тим, проведення вартісної оцінки природних ресурсів вимагає інноваційних підходів, зокрема з визначенням екосистемної складової цінності природного капіталу, яка формується внаслідок взаємодії між собою водних, земельних, лісових, мінерально-сировинних та природно-рекреаційних ресурсів. Повноцінна оцінка ефекту від такого типу взаємодії потребує окремих досліджень, проте натепер доцільно говорити про вартісну оцінку екосистемного ресурсу, яка враховуватиме синергію взаємодії між собою окремих складових природного багатства.

Системний підхід до формування вартості природного капіталу потребує проведення послідовної оцінки окремих видів ресурсів, починаючи з визначення їх агрегованих властивостей. Саме агрегована вартісна оцінка земельних, водних, лісових та інших ресурсів дає підстави для забезпечення повноцінної комплексної оцінки природного багатства України. Тому обґрунтування методичних підходів щодо розрахунку природного багатства з екосистемних позицій набуває особливого значення і стає актуальним завданням сучасної економічної науки.

На сьогодні економічну оцінку природних ресурсів з екосистемних позицій в Україні здебільшого розглядають як визначення ефектів від використання їх у ролі джерела екологічних, рекреаційних послуг, а також відтворюваної ренти. Системного ж охоплення всього спектра ефектів у складі національного багатства і досі немає. Втім, слід згадати низку зарубіжних і вітчизняних праць, у яких значна увага приділялася методам економічної оцінки природних ресурсів [1–5]. Окремо варто відзначити роботи, пов’язані з розвитком методології предметної оцінки екосистемних чинників щодо визначення природного капіталу [6–10]. Крім того, автори цієї статті частково вже задекларували змістовні ознаки комплексної оцінки вартості природного багатства з урахуванням екосистемного капіталу [11–14]. Однак аналіз згаданих робіт вказує на доцільність проведення подальших досліджень у напрямі вдосконалення методів вартісної оцінки природного багатства. Ці методи, оперуючи агрегованими показниками, в остаточному варіанті мають забезпечити досягнення системного ефекту, який потрібно оцінити. Повний текст