Вісник НАН України. 2016. № 1. С. 94-97. 

ЛОКТЄВ Вадим Михайлович
академік НАН України,
голова Головної редакційної колегії Великої української енциклопедії

КИРИДОН Алла Миколаївна
доктор історичних наук,
директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво»

ПРО ХІД ПІДГОТОВКИ ВЕЛИКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ
Стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України
18 листопада 2015 року

У співдоповіді порушено важливі питання, пов’язані з реалізацією фундаментального видавничого проекту – підготовки і видання багатотомної Великої української енциклопедії. Цей проект має надзвичайно велике як наукове, так і суспільне значення.

Виступ академіка НАН України В.М. Локтєва
Шановні колеги, шановні гості!
Питання підготовки Великої української енциклопедії (ВУЕ), до випуску якої Національна академія наук України залучена двома Указами Президента України (від 02.01.2013 № 1/2013 і від 12.01.2015 № 7/2015), вже не вперше обговорюється на засіданні Президії НАН України. Востаннє це було майже рік тому, після виходу другого Указу, в якому серед іншого зафіксовано кількість томів і термін виходу останнього з них – 2026 р.

Нагадаю, що створення ВУЕ як матеріального продукту покладено на Державну наукову установу «Енциклопедичне видавництво», коріння якої, по суті, йде від Української радянської енциклопедії, і зараз вона адміністративно підпорядкована Державному комітету телебачення і радіомовлення України. На Академію покладено, образно кажучи, духовну складову проекту, що зветься науково-методичним супроводом, проте однозначного трактування цього процесу немає, й інколи його тлумачать по-різному.

На мою думку, основним завданням науково-методичного супроводу є контроль за якістю матеріалів та їх відповідністю конкретним гаслам і сучасним науковим знанням у всій їх повноті та об’єктивності. Другий важливий аспект участі академічних установ – цілеспрямоване сприяння залученню до написання статей нашого «золотого фонду» – найбільш кваліфікованих фахівців у певних галузях науки, з чим, на жаль, не все так гладко виходить. Звичайно, фахівці високого рівня працюють і в галузевих академіях наук, і в університетах, але переважна їх більшість з якнайширшого кола питань сконцентрована все ж у НАН України. Тому можна стверджувати, що роль Національної академії є якщо не визначальною, то надзвичайно великою.

Чому ж питання щодо підготовки ВУЕ знову розглядається на засіданні Президії НАН України? Гадаю, є кілька причин. По-перше, це велика відповідальність, покладена на Академію, її керівництво та Головну редакційну колегію. По-друге, зараз розпочалася копітка поточна робота; докладніше про неї та про відповідні проблеми ще йтиметься далі. Нарешті, по-третє, у складі Редакційної колегії та особливо в керівництві Енциклопедичного видавництва сталися помітні зміни, про що я і маю доповісти.

Якщо склад Головної редакційної колегії Великої української енциклопедії змінився частково внаслідок перевиборів, що відбулися в НАН України навесні 2015 р., то зміни у керівництві Енциклопедичного видавництва можна назвати тотальними. Попередній директор, професор Юрій Іванович Шаповал, несподівано, принаймні для мене, пішов у відставку, його заступник, Володимир Володимирович Кривошея, пішов з життя, а вчений секретар, Світлана Набок, яка концентрувала на собі практично всю поточну роботу, звільнилася, побажавши приділити більше уваги науковим дослідженням. Нині директорську посаду обіймає доктор історичних наук, професор Алла Миколаївна Киридон, посаду заступника – доктор історичних наук, професор Олена Миколаївна Любовець, а посаду вченого секретаря – кандидат історичних наук Олег Миколайович Березовський. Усі вони з великим бажанням долучилися до роботи. Повний текст (PDF)