Вісник НАН України. 2016. № 2. С. 103-106.
ІЩЕНКО Олександр Сергійович –
кандидат філологічних наук,
виконувач обов’язків заступника директора з наукової роботи
Інституту енциклопедичних досліджень НАН України
ОЧЕРЕТЯНКО Світлана Іванівна –
головний науковий редактор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України
УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДИСТИКА
IV Міжнародна наукова конференція
9–13 листопада 2015 р. в Інституті енциклопедичних досліджень НАН України у форматі інтернет-форуму відбулася IV Міжнародна наукова конференція «Українська енциклопедистика». У статті проаналізовано особливості проведення наукових заходів у подібному форматі, розглянуто проблеми і завдання, що стоять перед сучасною енциклопедистикою, наголошено на необхідності пошуку шляхів удосконалення процесу створення довідкових видань та їх популяризації.
IV Міжнародна наукова конференція «Українська енциклопедистика» відбулася 9–13 листопада 2015 р. в Інституті енциклопедичних досліджень НАН України. Організатори планували провести конференцію традиційно, у звичному форматі, коли заслуховують доповіді учасників, відбувається їх обговорення, а пізніше, після доопрацювання, доповіді друкують у збірнику. Однак життя внесло свої корективи – науковий захід відбувся у вигляді інтернет-форуму на сайті encyclopedia.com.ua. Сайт працював лише певний час, коли проходила конференція. На його сторінках було розміщено тексти доповідей учасників конференції; кожен доповідач мав можливість у письмовій формі відгукнутися на те чи інше дослідження, дискутувати (ставити власні питання, відповідати на запитання інших). Сайт був доступний не лише для учасників конференції, а й для будь-кого з користувачів Інтернету. На думку організаторів, це сприяло поширенню в суспільстві енциклопедичних знань та підвищенню престижу української науки загалом.
Попередньо до участі в конференції подали заявки 30 учасників, зокрема 10 осіб із ДНУ «Енциклопедичне видавництво», проте жодну із заявлених ними доповідей не було подано для оприлюднення на сайті наукового заходу. Особливістю інтернет-конференцій є те, що цей формат потребує від учасника чіткого, логічного, концентрованого викладу своїх ідей у доповіді; власне, написання самого тексту доповіді, оскільки, будемо відвертими, чимало учасників різних наукових зібрань виступають експромтом, часто аргументуючи це браком часу. Інша біда традиційних конференцій – це довге, а іноді й нудне читання від першої до останньої сторінки підготовленої статті (саме статті, розрахованої на зорове, а не слухове сприйняття матеріалу). Одним словом, зміна формату конференції виявилася лакмусовим папірцем для декого із заявників.
Отже, у конференції взяли участь 19 науковців – представники академічних установ, наукових бібліотек, видавництв та вищих навчальних закладів, зокрема й зарубіжжя (Бразилії, Молдови, Башкортостану). Конференція розпочалася вітальним словом в.о. директора Інституту енциклопедичних досліджень НАН України М.Г. Железняка, в якому було підкреслено значення цього заходу і його основну ідейну мету: «Енциклопедистика стає все більше затребуваною у справі забезпечення суспільства джерелами надійної, об’єктивної, неупередженої, фахово підготовленої довідкової інформації. І наше завдання полягає в тому, щоб задовольнити потреби й виправдати довіру суспільства. Генеруючи нові ідеї для подальшого поступу енциклопедистики, треба шукати шляхи вдосконалення як процесу створення, так і популяризації довідкових видань. Важливо навчитися просувати енциклопедичний продукт у сучасний інформаційно насичений світ – це сприятиме розвитку громадянського суспільства, української державності».
Дослідження, представлені на конференції, охопили широкий спектр проблем енциклопедистики – від суто науково-теоретичних до методико-практичних, пов’язаних з досвідом укладання енциклопедій. У доповідях, зокрема, було порушено питання історії, концепцій, методики, методології, прикладних аспектів створення енциклопедій, енциклопедичної біографістики тощо.
Серед найактуальніших проблем конференції – створення нових енциклопедій та вдосконалення сучасних форм їх представлення. Зокрема, стрімка всесвітня інформатизація спонукає творців енциклопедичних видань активно застосовувати комп’ютерні технології, які уможливлюють появу нових форм довідково-енциклопедичної літератури, передусім електронних (онлайнових) мультимедійних систем. Прикметно, що Енциклопедія сучасної України (ЕСУ), 15 томів якої надруковано 10-тисячним накладом, віднедавна стала доступною для читачів у мережі Інтернет. Про онлайн-версію ЕСУ, особливості її створення та функціонування йшлося в доповіді науковців Інституту енциклопедичних досліджень НАН України М.Г. Железняка та Р.Г. Кацалапа.
Науковці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького кандидати медичних наук В.С. Гриновець, В.В. Синиця, О.Р. Ріпецька наголосили на необхідності створення в Україні національної медичної енциклопедії. Справді, вітчизняна медична наука давно потребує уніфікованих для всієї країни відомостей про визначних учених, перелік провідних українських медичних працівників, чимало з яких – світового рівня, а також досягнень, пам’ятних дат української медицини. Повний текст