Вісник НАН України. 2016. № 2. С. 29-32.
СТАРОСТЕНКО Віталій Іванович –
академік НАН України, директор Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,
голова Наукової ради цільової комплексної програми наукових досліджень
НАН України «Стратегічні мінеральні ресурси України»
ПРО ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
НАН УКРАЇНИ «СТРАТЕГІЧНІ МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ»
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України
2 грудня 2015 року
У доповіді розглянуто стан та перспективи розвитку мінерально-сировинної бази в Україні, а також обговорено результати виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Стратегічні мінеральні ресурси України».
Шановний Борисе Євгеновичу! Шановна Президіє!
Як відомо, до складу Міністерства екології та природних ресурсів України входить Державна служба геології та надр України (Держгеонадра). У середині листопада 2015 р. виконувач обов’язків голови цієї служби Микола Бояркін дав розширене інтерв’ю про стан справ у державних структурах геологорозвідки. У цьому інтерв’ю наведено відверту інформацію про те, що ми, фахівці, і так давно й добре знаємо – за останні 20 років державну геологічну розвідку майже повністю розвалено, і це незважаючи на те, що в 2011 р. було прийнято Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 р.». Микола Бояркін зауважив, що відомі й заслужені підприємства майже закриті. Так, підприємство «Північгеологія» зараз перебуває на стадії банкрутства, на підприємстві «Кіровгеологія» повністю знищено унікальну лабораторію з високоточним обладнанням, у 2015 р. Держгеонадра замість запланованих 1,5 млрд грн отримала менш як 100 млн грн.
Однак, навіть усупереч такому ставленню до геологорозвідки з боку держави, з використанням мінерально-сировинних ресурсів сьогодні пов’язане формування до 42–44% ВВП України і близько 60% фінансових надходжень від експорту. Тому дослідження та розробки в галузі надрокористування є важливим чинником економічної, соціальної та екологічної безпеки держави.
З усього сказаного зрозуміло, що виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Стратегічні мінеральні ресурси України» мало надзвичайно важливе, державне значення. Програма у 2013–2015 рр. виконувалася згідно з постановою Президії НАН України від 26.12.2012 № 274, мала науково-прикладний характер і була орієнтована на розроблення нових наукомістких технологій пошуків, розвідки та інтенсифікації видобутку корисних копалин, а також переробки мінеральної сировини техногенного походження.
За цією Програмою щороку розроблялося 26 проектів, у виконанні яких брали участь 18 установ із 6 відділень НАН України, а саме: наук про Землю; фізики та астрономії; хімії; фізико-технічних проблем енергетики; ядерної фізики та енергетики; інформатики, а також установа при Президії НАН України – Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору. Це дало змогу забезпечити комплексний підхід до виконання завдань Програми і дозволило отримати вагомі результати.
Енергетичні ресурси та інтенсифікація їх видобутку. Показано, що основні перспективи нафтогазоносності пов’язані зі Східним та Західним регіонами України, з рифогенно-карбонатними колекторами, неантиклінальними пастками, нафтогазоносними комплексами глибокого залягання.
З огляду на необхідність зниження витрат на імпорт та ослаблення енергетичної залежності слід виходити на освоєння вуглеводневого потенціалу великих глибин. За прогнозами академіка Олександра Юхимовича Лукіна, які він зробив за геолого-геофізичними і тектонічними даними, освоєння великих глибин тільки в межах центрального сегмента Дніпровсько-Донецької западини дасть змогу в найближчі роки істотно, на 20–25 млрд м3, збільшити видобуток природного газу.
З метою прогнозування потенційних енергетичних ресурсів Азово-Чорноморського басейну обґрунтовано джерела надходження потоку підземного газу, переважно метану, в Чорноморський басейн. Повний текст