Вісник НАН України. 2016. № 3. С. 37-44.

ВОЄВОДІН Віктор Миколайович –
член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук,
професор, директор Інституту фізики твердого тіла,
матеріалознавства та технологій Національного наукового центру
«Харківський фізико-технічний інститут» 
НАН України

ПРО ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ СУПРОВІД РОЗВИТКУ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ РАДІАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ»
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України
3 лютого 2016 року

У доповіді висвітлено основні результати, отримані під час виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки». Виконання цієї програми сприяло посиленню науково-технічної підтримки безпечного і надійного функціонування та розвитку ядерної енергетики України, її ресурсної бази та використанню радіаційних технологій.

Вельмишановні члени Президії! Вельмишановна академічна громадо!
Моя доповідь – це фактично звіт про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки».
Незважаючи на трагедії Чорнобиля і Фукусіми, нинішні реалії світової економіки та екології змусили людство повернутися до пріоритетного розвитку ядерної енергетики, оскільки на сьогодні ще не винайдено джерел виробництва дешевшої і екологічно чистішої електроенергії. Чим же є атомна енергетика для України? По-перше, це тепло і електроенергія. За останні роки частка атомної енергетики у загальному енергетичному балансі України помітно зросла. Якщо у 2013 р. вона становила 43%, то в 2014 р. – вже 48%, а в 2015 р. – 57%, причому в окремі місяці, наприклад у лютому, її частка сягала 62%. По-друге, це донорство економіки, оскільки оптова ринкова ціна на електроенергію більш як удвічі вища за відпускну ціну з АЕС (рис. 1). Економія для бюджету завдяки зростанню частки атомної енергетики у загальному енергобалансі станом на грудень 2015 р. становила 247 млн грн порівняно з тарифами на виробництво електроенергії для ТЕС, а внесок у ВВП країни – 1,09 млрд грн.

Цільову комплексну програму наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» було започатковано постановою Президії НАН України від 17.11.2010 № 319, а потім розпорядженням Президії НАН України від 08.02.2013 № 76 термін виконання Програми було подовжено на 2013–2015 рр. За цей період за Програмою виконувалося 65 наукових проектів із залученням 23 установ з 8 відділень НАН України, а саме: ядерної фізики та енергетики, фізико-технічних проблем матеріалознавства, фізико-технічних проблем енергетики, фізики і астрономії, механіки, хімії, загальної біології, економіки. Обсяг фінансування у 2013 і 2014 рр. становив 10,636 млн грн на рік, що в 2013 р. відповідало $1,33 млн, тобто $20,5 тис. на проект, а в 2015 р. – 9,785 млн грн, що відповідало вже $410 тис. на рік, або $6,3 тис. на проект. Дослідження виконувалися за 11 розділами:

  1. Обґрунтування подовження ресурсу і безпеки роботи основного обладнання АЕС, його модернізація та розробка методологічних основ виведення енергоблоків з експлуатації (керівник – чл.-кор. НАН України В.В. Харченко).
  2. Розвиток сировинної бази ядерної енергетики (керівник – чл.-кор. НАН України Г.В. Лисиченко).
  3. Технологічні основи виготовлення ядерного палива з матеріалів, які видобуваються на території України; наукова підтримка будівництва та функціонування заводу з фабрикації ядерного палива (керівник – к.ф.-м.н. В.С. Красноруцький).
  4. Розробка нових радіаційно стійких конструкційних і функціональних матеріалів для потреб атомної галузі (керівник – чл.-кор. НАН України В.М. Воєводін).
  5. Дослідження і розробка ядерно-енергетичних установок четвертого покоління з високою ефективністю та гарантованою керованістю, а також перспективних паливних циклів (керівник – к.ф.-м.н. В.С. Красноруцький).
  6. Створення методик і технологій переробки активних відходів атомно-промислового комплексу, а також іммобілізації високоактивних відходів для довгострокового зберігання і захоронення (керівник – чл.-кор. НАН України Г.В. Лисиченко).
  7. Розробка науково-технологічних рішень щодо будівництва у Чорнобильській зоні сховища довгострокового зберігання відпрацьованого ядерного палива і високоактивних радіаційних відходів (керівник – академік НАН України І.М. Вишневський).
  8. Вдосконалення систем моніторингу та контролю щодо впливу підприємств ядерно-паливного циклу на довкілля (керівник – чл.-кор. НАН України Г.В. Лисиченко).
  9. Створення та впровадження новітніх радіаційних технологій для промисловості, охорони довкілля, матеріалознавства, сільського господарства, медицини, діагностики матеріалів та технологічних процесів (керівник – академік НАН України І.М. Вишневський).
  10. Одержання та використання короткоживучих радіоактивних ізотопів для потреб медицини і сільського господарства (керівник – чл.-кор. НАН України А.М. Довбня).
  11. Удосконалення технологій фізичного захисту ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання (керівник – академік НАН України І.М. Вишневський).

Я зупинюся лише на окремих результатах, які, на мою думку, становлять найбільший інтерес для шановної аудиторії. Повний текст