Вісник НАН України. 2015. № 3 С. 91-94.
https://doi.org/10.15407/visn2015.03.091
СИМОНЕНКО Тетяна Василівна —
кандидат наук із соціальних комунікацій, науковий співробітник
Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
БІБЛІОМЕТРИКА УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ
Констатовано доцільність поєднання якісних (експертних) і кількісних (бібліометричних) методів оцінки результативності наукової діяльності. Представлено концептуальні основи побудови інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки». Висвітлена джерельна база системи - бібліометричні платформи світових агрегаторів наукових видань. Розглянуто можливості розробки алгоритмічно-програмного інструментарію аналітичних обчислень над представленими в системі даними. Зроблено висновок про необхідність підвищення інтернет-активності вчених для поліпшення їх видимості в бібліометричних системах.
Ключові слова: бібліометричні показники, експертний висновок, інформаційно-аналітична система, Google Scholar, Web of Science, Scopus.
Налагодження змістовного діалогу вчених України з владними структурами та суспільством потребує створення інформаційно-аналітичної системи моніторингу наукової діяльності. Така система має надати суспільству прозору картину стану наукового середовища і дані для наступної експертної оцінки ефективності діяльності вчених і наукових установ.
Світовий досвід оцінювання наукової діяльності (США, Велика Британія, Китай, Індія, Росія) свідчить про доцільність одержання експертного висновку на підставі низки бібліометричних показників. Зокрема, Комітет з науки та технологій британського парламенту вимагає вважати індекси цитування допоміжними показниками – основним є експертний висновок. Критеріями при атестації вченого є 4 найвагоміші праці за останні 5 років, а також формулювання наукового внеску, що міститься в них. Така система атестації спонукає до підвищення якості публікацій, а не їх кількості.
«Британську модель» оцінювання результативності науковців узято за основу при створенні інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки». Джерельна база системи – бібліометричні показники наукометричних платформ Web of Science (WoS), Scopus, Ranking Web of Research Centers, Російський індекс наукового цитування (РИНЦ), а також бібліометричні профілі вчених у Google Scholar.
Слід зазначити, що у світі є кілька десятків баз даних з наукометричним інструментарієм. Однак жодна з них не є вичерпним джерелом переліку видань, що становлять її основу, і хоча різні бібліометричні платформи укладають між собою угоди про обмін посиланнями, все одно їх потужності в цьому плані залишаються обмеженими, що позначається на об’єктивності розрахунків.
Найавторитетніші комерційні бібліометричні системи – WoS корпорації Thomson Reuters та Scopus корпорації Elsevier опрацьовують менш як 2% українських наукових фахових видань (відповідно 18 і 33 журнали у 2013 р.).
Не викликає сумніву доцільність проведення заходів щодо входження наукових періодичних видань України у вищезгадані бібліометричні системи. Для цього редакціям часописів необхідно звернути увагу на низку критеріїв, які враховують під час прийняття рішення про включення журналу до таких систем: наявність ISSN, відповідність міжнародним видавничим стандартам, авторитетна редакція, регулярність виходу, рецензування всіх статей, якісні англомовні реферати, пристатейна бібліографія латиницею або транслітерованою кирилицею, унікальність тематики, онлайновий доступ до повних текстів, англомовна домашня сторінка журналу тощо [1]. Водночас потрібно враховувати глибинну причину суттєвих розбіжностей між науковим доробком українських учених і ступенем його представлення в бібліометричних системах корпорацій Thomson Reuters і Elsevier. Вона полягає в політиці цих корпорацій, спрямованій на спонукання науковців усього світу до опублікування результатів своєї дослідницької діяльності в певному колі англомовних журналів на комерційних засадах. Тому «коефіцієнт корисної дії» заходів щодо включення української періодики у згадані системи не може бути значним. Повний текст (PDF.