Вісник НАН України. 2016. № 7. С. 42-53
https://doi.org/10.15407/visn2016.07.043
ХВЕСИК Михайло Артемович
доктор економічних наук, професор, академік НААН України, директор ДУ «Інститут економіки природокористува
ЛЕВКОВСЬКА Людмила Володимирівна
доктор економічних наук, завідувач відділу економічних проблем водокористування ДУ ІЕПСР НАН України
СУНДУК Анатолій Миколайович
доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу економічних проблем водокористування ДУ ІЕПСР НАН України
СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ ТА ЇЇ РЕГІОНІВ
Розглянуто питання економічної оцінки водних ресурсів України та її регіонів. Запропоновано методичний підхід до процедури оцінювання на основі врахування вартісних ознак для фізичних, ринкових і додаткових характеристик водних ресурсів. Згідно з отриманими результатами, водні ресурси України можуть генерувати значну вартість, яка водночас істотно різниться за внутрішніми та світовими цінами. Сьогодні на їх загальну вартість найбільше впливають фізичні характеристики, що може бути трансформовано у контексті реформ національної економіки. Виявлено регіональні особливості розподілу вартості водних ресурсів держави. У просторовому аспекті вартість значно диференційована, що дає змогу реалізувати спеціалізовані підходи до її залучення і використання як відносно площини водних ресурсів, так і бізнесових процесів. Головною особливістю просторового розподілу вартості водних ресурсів є її зниження переважно із заходу до південного сходу. Запропоновано базові напрями використання вартісних характеристик водних ресурсів.
Ключові слова: водні ресурси, системний підхід, економічна оцінка, вартість, регіональний вимір.
Природно-ресурсний потенціал — потужний чинник розвитку для кожної країни світу. Одним із базових елементів природного потенціалу є водні ресурси. Враховуючи процеси глобального потепління, стрімке зростання кількості населення і темпи осво- єння водних ресурсів, вони з кожним роком стають усе цінніши- ми як із суспільної, так і з екосистемної точки зору. За оцінками міжнародних експертів, уже в найближчому майбутньому вода буде не менш дефіцитним товаром, ніж нафта чи газ. Незважаючи на таку цінність і унікальність, використання водних ресурсів не визначається раціональністю. Залучені до економічного обігу, вони зазнають величезного антропогенно- го впливу, а їх забруднення надмірними скидами давно вже ста- ло звичним явищем. Безперечно, кожна держава вживає пев- них заходів для поліпшення стану водних ресурсів. Серед них переважають технічні заходи, коли системи очищення, модернізуються виробни- чі технології з метою зменшення споживання води тощо. Проте часто реагування на пору- шення відбувається вже постфактум і майже не здатне відновити первинний стан водойм. На сучасному етапі добре себе зарекоменду- вали економічні важелі впливу на стан водних ресурсів та поводження з ними. При цьому фінансові стимули чи обмеження сприяють зміненню поведінки водокористувачів і спо- живачів (населення, економічних суб’єктів господарювання). Штрафні санкції, адекватні платежі чи пільгові інструменти користуван- ня ресурсом є найкращою мотивацією до змін. З фінансовими питаннями пов’язані і можли- вості додаткових капіталовкладень у галузь, адже сфера водних ресурсів має значний реаль- ний і прихований потенціал для впровадження бізнес-проектів. А якщо для цього створити не- обхідні передумови, сприятливе середовище, певні ринкові ліфти, то водні ресурси можуть стати потужним економічним активом. Успішність впровадження таких важелів тісно пов’язана з показниками реальної оцін- ки водних ресурсів, за якими ресурс у цілому і його окремі складові (функціональні, терито- ріальні) визначаються прийнятними та адек- ватними параметрами фінансово-економічної оцінки. Завдяки наявності таких показників формуються можливості як для ефективно- го фінансового регулювання розвитку галузі, так і для її активнішого залучення до площини фінансово-економічних процесів. Однак у сучасній Україні для водних ре- сурсів характерні низькі і не завжди реаль- ні показники фінансово-економічної оцінки, що призводить до істотного «позаринкового» функціонування водних ресурсів (за їх значної потенційної вартості). Більшість можливих ін- струментів регулювання не використовуються, а інвестиційні проекти в межах водного секто- ру не реалізуються. Досвід зарубіжних країн свідчить про ак- тивне залучення водно-ресурсного потенціалу в контексті розвитку фінансів та економіки. Водні ресурси набувають здатності генерувати ринкову вартість. Вони поступово включають- ся в діяльність окремих фінансових секторів і відзначаються значним потенціалом розвитку бізнес-процесів. Така ситуація характерна пе- реважно для країн ЄС, США та інших держав з високим рівнем розвитку. Вже звичними ста- ли явища, коли на біржах котируються водні акції, відображені у The Guggenheim S&P Global Water Index ETF. Активно працюють біржові фонди, що інвестують у водну інду- стрію. Подібні процеси можуть розвиватися лише на основі визначення вартісних харак- теристик водних ресурсів. Слід констатувати, що чіткі й адекватні показники вартості є по- тужним фактором залучення ресурсів до рин- кових процесів.