Вісник НАН України. 2016. № 10. С. 9-17
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
14 вересня 2016 року
Аннотація:
Сучасні наукові підходи до розроблення технологій пошуку родовищ вуглеводнів та підземних вод в Україні (доповідач – доктор геологічних наук І.Д. Багрій)
Про наукову та науково-організаційну діяльність Інституту екології Карпат НАН України (доповідач – академік НАН України В.В. Моргун)
Про наукову та науково-організаційну діяльність Державного природознавчого музею НАН України (доповідач – академік НАН України В.В. Моргун)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач – академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
На засіданні Президії HAH України 14 вересня 2016 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь заступника директора Інституту геологічних наук НАН України доктора геологічних наук Ігоря Дмитровича Багрія на тему «Сучасні наукові підходи до розроблення технологій пошуку родовищ вуглеводнів та підземних вод в Україні» (див. на с. 18). У доповіді було наголошено, що фахівці Інституту геоло- гічних наук НАН України створили і реалізували унікальну методику і технологію структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічних досліджень — СТАГГТ, яка основана на комплексі геотермічних, радіометричних і газогеохімічних спостережень за еманаціями вуглеводневих та інертних газів радіогенного походження, а також за температурними змінами в приповерхневому шарі земної кори. Головною її перевагою порівняно з іншими видами геологічної зйомки є комплексність та розроблені спеціальні технічні засоби для якісних експресних досліджень. Методика забезпечує високий рівень виконання польових робіт як на суходолі, так і в морі, дає змогу здійснювати оперативну ла бо раторно-аналітичну обробку отриманих даних, дозволяє проводити пошуки та розвідку родовищ нафти, газу, підземних вод, прогнозувати на локальному і регіональному рівнях ділянки видобутку метану вугільних родовищ. СТАГГТ можна швидко адаптувати й для вирішення інших пошукових завдань. Зо- крема, для розв’язання проблем дегазації підземних виробок та видобутку шахтного метану, контролю за екологічним станом територій, де розробляються родовища вуглеводнів, та ін. Кадрові та поточні питання В обговоренні доповіді взяв участь головний науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України академік НАН України Олександр Юхимович Лукін, присвятивши свій виступ проблемі прямих пошуків вуглеводнів. Ідея прямих пошуків нафти і газу за ореола- ми їх розсіювання була вперше сформульована фізикохіміком В.А. Соколовим у 1929 р. Майже відразу її взяли на озброєння СРСР і Німеччина. Потім з’явилися інші прямопошукові методики, але всі вони засновані на визначенні аномалій, пов’язаних із сигналами від нафто-газових покладів у різноманітних геофізичних і геохімічних полях. Зараз арсенал таких ме- тодик надзвичайно великий, і нафтогазовидо- бувні компанії з усього світу женуться за все новими і новими їх модифікаціями. Проте коефіцієнт успішності глибокого буріння на нафту і газ у середньому в світі не перевищує 0,33 (тобто лише 33 свердловини зі 100 є продуктивними). Невисока ефективність прямопошукових методів зумовлена, зокрема, тим, що дослідники, які їх розробляють (хімі- ки, фізики, геохіміки, геофізики), часто-густо далекі від теоретичних питань формування нафтогазових покладів, а отже, не враховують такі найважливіші чинники, як час, тривалість і механізми формування родовищ вуглеводнів, конкретні умови їх залягання тощо. Крім того, слід зважати ще й на те, що кожен прямопошуковий метод має свої геологічні (геотермоди- намічні, гідрогеологічні та ін.) обмеження. Як приклад академік О.Ю. Лукін навів Леляківське нафтогазове родовище, яке, до речі, активно розроблялося в 60—70-х роках ХХ ст. і було основним постачальником високоякісної нафти для нафтопроводу «Дружба». Родовище експлуатується й дотепер, і зараз ми знаємо, що початково заявлені його запаси були сильно занижені. На цьому родовищі над нафтовим покладом розташоване потужне уранове зруднення. Нафтові поклади такого типу до- бре виявляються, зокрема, за радіоактивними аномаліями електричних полів та ін. Нижче, на глибині понад 4—5 км розташовані молоді газоконденсатні поклади. Саме при пошуках таких молодих покладів СТАГГТ має бути найбільш успішною.