Вісник НАН України. 2017. № 2. С. 62-71
https://doi.org/10.15407/visn2017.02.060
МАЦУЙ Віктор Михайлович –
кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України
НАУМЕНКО Уляна Зіновіївна –
кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України
ПОХОДЖЕННЯ БУРШТИНУ-СУКЦИНІТН: ВІД МІФІВ ДО СУЧАСНИХ ТЕОРІЙ
У статті розглядаються деякі спірні положення теорії походження викопних смол і бурштину-сукциніту. На основі аналізу історії формування буровугільних басейнів і прилеглих морських акваторій у кайнозої Європи, геологічного положення та речовинного складу викопних смол автори дійшли висновку, що основним джерелом європейських розсипів бурштину-сукциніту є шари бітумовмісного бурого вугілля нижньої половини середнього еоцену (бучацька світа та її стратиграфічні аналоги). У світлі запропонованої концепції бітумовмісне буре вугілля розглядається як корінне першоджерело європейських розсипів бурштину-сукциніту, вторинне походження якого є незаперечним фактом. Охарактеризовано часові етапи фосилізації (скам’яніння) живиці на шляху переходу з живої природи в неживу, а також основні віхи історії освоєння бурштину в Україні та розвитку поглядів на походження сонячного каменю.
Ключові слова: бурштин-сукциніт, викопні смоли, бучацький час, еоцен, буре вугілля, фосилізація.
Бурштин-сукциніт – один із найпріоритетніших каменів у сузір’ї самоцвітів, який користується загальною любов’ю за красу та розмаїтість забарвлення, прозорість, світлопроникність, а також тому, що часто містить екзотичні включення решток фауни і флори еоцен-олігоценових епох. Це камінь-легенда, що містить солі бурштинової кислоти і наділений унікальними фізико-хімічними і позитивними гігієнічними властивостями, ще до кінця не пізнаними сучасною наукою і далеко не повною мірою використовуваними в побуті, техніці, сільському господарстві, медицині. Бурштин є першим із самоцвітів, відомих людині з доісторичних часів. Безсумнівно, це найдивовижніший витвір Природи, таємниця утворення якого остаточно ще не з’ясована. А без вирішення проблеми генезису викопних смол і бурштину-сукциніту, зокрема, встановлення корінного першоджерела, внаслідок руйнування якого сформувався бурштин-сукциніт і його розсипи, науковий прогноз родовищ неможливий. Часто застосовувані на практиці.
Міфи і легенди
Протягом тисячоліть люди вважали бурштин незвичайним каменем, здатним лікувати хвороби. Про нього складено величезну кількість захопливих фантастичних міфів і легенд. Софокл (близько 496–406 до н.е.) вважав, що бурштин утворився зі сліз таємничих птахів, які оплакували загибель героїв. Грецький філософ Демокріт (460–370 до н.е.) припускав, що бурштин утворився із сечі рисі.
Великою популярністю користувався поетичний міф про Фаетона, сина бога Сонця Геліоса, який на початку нашої ери переповів римський поет Публій Овідій Назон. За легендою, юнак зажадав покататися на сонячній колісниці батька, але не зміг загальмувати швидкий біг вогнедишних коней, які стрімко летіли до Землі, і катастрофа була вже неминучою. Тоді розгніваний Зевс уразив Фаетона блискавкою, і його тіло впало в ріку Ерідан. Мати Фаетона і його численні сестри Геліади так гірко оплакували трагічну смерть юнака, що боги обернули їх на тополі, але з їхніх гілок продовжували падати сльози, які згодом затверділи й перетворилися на бурштин (рис. 1–3).
У давній міфології слов’ян трапляються назви бурштину латир, або камінь алатир, «бел-горюч» камінь і всім каменям батько, який має магічні властивості.
Казковий зміст легенд різних народів, що населяли переважно північну частину Європи, де море постійно викидає бурштин на берег, зводиться до такого: бурштин зародився в гірких стражданнях і сльозах, його шматочки чисті й прозорі, як сльози люблячих скорботних матерів, доньок, сестер і наречених. Походження бурштину пов'язували з чудом, тому його вважали чудотворним каменем, що відводить лихо від людини, лікує її та робить щасливою.
Про чарівні властивості бурштину складають казки й у наш час. Так, сучасна латвійська казка «Кріт і Людина» оповідає: «Довідавшись, що в Людини немає жодного кусочка бурштину, Кріт дуже здивувався і запросив її до підземної бурштинової майстерні. Усі майстри, що жили в ній, розуміли мову самоцвіту, тому перш ніж узятися до роботи, радилися з каменем, як його краще обробляти. Навіть найпростіший камінець повертався до майстра своїм найкращим боком. Коли Людина залишала підземну майстерню, Кріт подарував їй камінь неписаної краси. З того часу, якщо Людина втомиться, самоцвіт шепоче їй чарівні слова – і втому як рукою знімає. І ще одну чарівну властивість має бурштин: у присутності поганих людей він тьмяніє, натомість серед добрих – немов оживає, весь сяючи».