https://pppi.sulselprov.go.id/-/slot-gacor/https://izv-tn.tti.sfedu.ru/-/slot-pulsa/http://dopovidi-nanu.org.ua/sites/default/files/slot-gacor/https://kiadvany.magyarhonvedseg.hu/public/journals/2/slot-deposit-dana/https://chasopys-ppp.dp.ua/public/site/slot-deposit-pulsa/https://www.ncst.mw/wp-content/uploads/slot-online/http://vocesyrealidadeseducativas.com/ojs/public/site/joker123/http://conference.4moms.com/https://www.publicacoes.unirios.edu.br/docs/manual/slot-deposit-pulsa/http://philol-izvestia.vspu.ru/public/journals/1/rtp-live/https://malawidiaspora.gov.mw/slot-deposit-pulsa/https://dopovidi-nanu.org.ua/ojs/styles/situs-slot-gacor/http://ojs3.bkstm.org/public/journals/1/togel-online/http://revistaaristas.tij.uabc.mx/public/link-slot-gacor/https://penerbit.undip.ac.id/pages/slot-deposit-pulsa/https://jurnal.madiunkab.go.id/pages/slot-gacor-4d/https://jurnal.madiunkab.go.id/public/site/slot-gacor-4d/https://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot-online/https://aar-healthcare.com/ke/wp-content/slot-dana/https://kphpmeratus.kaltimprov.go.id/-/slot-gacor/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/slot-deposit-pulsa/https://jurnal.madiunkab.go.id/pages/slot-gacor/http://ejournalbidan.poltekkes-kaltim.ac.id/slot-gacor-maxwin/https://sitenar.madiunkab.go.id/public/-/slot88/https://pendidikanbahasaindonesia.umnu.ac.id/-/slot-dana/https://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot88/https://peternakan.umnu.ac.id/-/slot-deposit-pulsa/http://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot-pulsa/https://datadesacenter.dpmd.jatimprov.go.id/puem/assetshttps://datadesacenter.dpmd.jatimprov.go.id/assets/slot-pulsa/https://amerta.kemenkumham.go.id/file/slot-demo/https://www.ufrgs.br/nupegem/wp-content/slot-gacor/https://www.ufrgs.br/nupegem/slot-pulsa/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/css/slot88/https://188.166.227.65/https://dishub.kukarkab.go.id/ppid/-/slot-gacor/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/-/slot-gacor/https://penerbit.undip.ac.id/-/slot-gacor/http://jurnal.amy.ac.id/public/-/slot-gacor/https://sipenta.bappeda.tulungagung.go.id/storage/slot-online/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/web/slot88/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/pages/slot-gacor-maxwin-4d/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/js/slot-deposit-pulsa-terpercaya/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/pages/slot-pulsa-terpercaya/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/js/slot-dana/https://kecamatanrancabali.bandungkab.go.id/public/css/slot-deposit-pulsa/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/demo-slot/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/-/joker123/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/pages/slot-bonus-100/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/styles/sv388/https://www.ufrgs.br/rbml/styles/slot-demo/https://kec-girimaya.pangkalpinangkota.go.id/-/slot-gacor/https://stisnu-aceh.ac.id/wp-content/uploads/2022/10/togel-online/https://ptik.unp.ac.id/wp-content/slot-deposit-pulsa/https://www.ufrgs.br/rbml/-/bola88/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot-gacor/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot-online/https://wirausaha.deliserdangkab.go.id/slot-gacor/https://siapmaslahat.pasuruankab.go.id/api/storage/slot-gacor/https://paper.icprp.uii.ac.id/public/togel-online/https://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/bocoran-admin-riki.htmlhttps://jescee.universitaspertamina.ac.id/pages/slot-dana/https://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/slot-deposit-dana.htmlhttps://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/slot-deposit-pulsa.htmlhttps://dishub.kukarkab.go.id/ppid/togel-online/https://wirausaha.deliserdangkab.go.id/https://www.ufrgs.br/rbml/pages/pragmatic88/https://kecamatanrancabali.bandungkab.go.id/public/css/slot-online/https://paper.icprp.uii.ac.id/public/slot88/https://jurnalergonomik3.ti.itb.ac.id/js/https://penerbit.undip.ac.id/js/slot-deposit-pulsa/https://paper.icprp.uii.ac.id/public/slot-deposit-pulsa/https://penerbit.undip.ac.id/styles/slot/ 2017_9_8 | visnyk-nanu.org.ua

Вісник НАН України. 2017. № 9. С.75-82
https://doi.org/10.15407/visn2017.09.074

КОВАЛЕНКО Олександр Васильович —
кандидат технічних наук, завідувач лабораторії фізико-технічних проблем джерел ядерних випромінювань відділу Центр екологічних проблем атомної енергетики НАН України

ДАВИДОВСЬКИЙ Володимир Володимирович —
доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу теорії ядерних процесів Інституту ядерних досліджень НАН України

ВИШНЕВСЬКИЙ Іван Миколайович —
академік НАН України, почесний директор Інституту ядерних досліджень НАН України

РОЗВИТОК ЯДЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ІНСТИТУТІ ЯДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ

У статті розглянуто перспективні напрями розвитку ядерних технологій. На основі огляду закордонних джерел літератури і наукових прогнозів визначено інноваційні складові для ефективного використання матеріально-технологічної бази, наукового і кадрового потенціалу Інституту ядерних досліджень НАН України, що підтверджується перспективними і конкурентоспроможними результатами роботи Інституту за останні роки.
Ключові слова: ядерні технології, ядерна медицина, матеріально-технологічна база, науковий потенціал, інноваційний розвиток.

Понад 20% із першої сотні найбільших транснаціональних корпорацій світу використовують у технологічних і виробничих процесах різні ядерні технології для вирішення важливих завдань глобального розвитку, а саме, поліпшення системи охорони здоров’я населення, зокрема для посилення боротьби з онкологічними захворюваннями, в хірургії; продовольчого забезпечення населення; зниження енергетичного дефіциту, як у частині підвищення ефективності використання традиційних джерел (холодний крекінг нафти, збільшення нафтовіддачі нафтоносних пластів та ін.), так і в плані розвитку біопаливних технологій; дотримання екологічної безпеки — переробка відходів, очищення стічних вод, викидних газів тощо; підвищення ефективності систем безпеки — створення доглядових систем пасажирів і багажу, систем неруйнівного контролю та для розв’язання багатьох інших проблем.

Одним із найактуальніших напрямів досліджень, що активно розвивається в останні десятиліття, є ядерна медицина. Беззаперечні переваги методів ядерної медицини зумовили її сталий розвиток, і зараз у багатьох країнах світу ці методи стали невід’ємною частиною клінічної практики. Світове виробництво і попит на радіофармацевтичні препарати постійно зростає, приблизно на 10–15% щороку. У всьому світі на потреби ядерної медицини витрачають понад 50% річного виробництва радіонуклідів. Тільки в США щороку виробляється близько 13 млн наборів для діагностичних процедур і 100 млн лабораторних тестів, застосовується більш як 50 тис. терапевтичних доз, у галузі ядерної медицини практикують понад 30 тис. фахівців. І це далеко не єдиний напрям ядерних технологій, зумовлений потребами суспільства.

У цій роботі ми розглянемо актуальні напрями, переваги та наявний матеріально-технічний і науково-інноваційний базис Інституту ядерних досліджень НАН України для подальшого конкурентоспроможного розвитку ядерних технологій в Україні.

Огляд перспективних напрямів розвитку ядерних технологій у світі. Сьогодні суспільство стоїть на межі між формуванням недовіри до ядерних технологій через аварії у Чорнобилі та Фукусімі і швидко зростаючою потребою в електричній енергії для забезпечення життєдіяльності як кожної окремої людини, так і суспільства в цілому [1].

У сучасному світі найшвидшими темпами ядерні технології розвивають Китай та Індія, а також деякі азійські країни. Фундаментальні розробки в зазначеній сфері традиційно мають Франція, Канада, Росія, США. На ринку ядерних технологій успішно функціонують альянси, наприклад АRЕVА NP (Франція) — Mitsubishi Heavy Industries (Японія), Westinghouse Electric (США) — Toshiba (Японія), Hitachi (Японія) — General Electric (США) [2].

Розвиваючи ядерні технології, країни світу орієнтуються не лише на отримання стабільного джерела енергії, а й на можливість скоротити викиди парникових газів та відходи виробництва, від яких потерпає вся планета. Наприклад, Китай розглядає ядерні технології як довгострокову перспективу розвитку економіки. Одна з переваг використання ядерних технологій для Китаю — скорочення викидів СО2 та зменшення обсягів відходів промислового виробництва. Враховуючи успіхи у зазначеній сфері, Китай може наздогнати Росію, ставши її головним конкурентом на близькосхідних ринках збуту продукції, що виготовляється із застосуванням ядерних технологій [3].

Подібна ситуація спостерігається в Індії, де частку ядерної енергетики в загальному енергобалансі країни до 2030 р. планується підвищити більш як у 7 разів — до 25 %, що відповідає 40 ГВт виробленої електроенергії, і підняти рівень застосування ядерних технологій у різних сферах промислового виробництва за одночасного скорочення обсягів відходів [1].

На окрему увагу заслуговує розвиток ядерних технологій у країнах ЄС. Важливість використання ядерних технологій відображується в рішеннях загальноєвропейського рівня, прийнятих у зв’язку з необхідністю скорочення до 2020 р. викидів парникових газів на 20% [4].

Серед країн — членів ЄС Франція вважається найбільшою ядерною державою, оскільки посідає друге місце у світі після США за кількістю діючих реакторів і науково-дослідних центрів з розроблення та розвитку ядерних технологій. Сьогодні в країні діє спеціальний Інститут радіозахисту та ядерної безпеки, який займається вивченням та експертизою ядерних ризиків і радіологічних наслідків.

Ще у 1998 р. аналітична компанія із США Frost&Sullivan оприлюднила результати дослідження, в яких передбачалося різке зростання застосувань препаратів та діагностики ядерної медицини. Цей прогноз виправдався в ЄС, США, Японії та інших країнах, де активно використовують радіоактивні ізотопи для лікування онкохворих. На підтвердження передбачень аналітиків Науковий комітет Організації Об'єднаних Націй з питань дії атомної радіації наголосив, що медичне опромінення, особливо діагностична радіологія, є на сьогодні найпотужнішим штучним джерелом впливу іонізуючого випромінювання, і масштаби його застосування продовжують зростати швидкими темпами [5], що зумовило розвиток ядерних технологій у фармацевтиці [5–7].

Однак країною, яка кардинально змінила вектор розвитку ядерної енергетики та застосування ядерних технологій серед розвинених країн, є Німеччина. 14 березня 2011 р. Канцлер ФРН Ангела Меркель оголосила про перегляд стандартів безпеки для німецьких АЕС, і цю дату можна вважати початком радикальних змін [1]. Тоді ж було створено Етичну комісію безпечного енергопостачання (Ethics Commission for a Safe Energy Supply), яка й рекомендувала відхід країни від ядерної енергетики до 2021 р. і обережне використання ядерних технологій у виробництві [5].

За прогнозами фахівців, такі країни, як Польща, Румунія, Чехія, Словаччина, Болгарія, Словенія, Литва, за певних обставин мають перспективи у вирішенні кількох найважливіших завдань: отримання значних обсягів відносно недорогої електроенергії та розвинення ряду технологій з використанням енергії ядерного поділу [3].

У 2014 р. Європейська комісія прийняла Стратегію енергетичної безпеки [8]. І хоча здебільшого рекомендації Стратегії стосуються саме енергетичної безпеки, все ж можна виділити ключові моменти розвитку ядерних технологій, такі як підтримка досліджень і розробок у межах Рамкової програми ЄС «Горизонт-2020» [9] і сприяння соціальному діалогу щодо розвитку перспективних та екологічно безпечних ядерних технологій [8].

 Повний текст