https://pppi.sulselprov.go.id/-/slot-gacor/https://izv-tn.tti.sfedu.ru/-/slot-pulsa/http://dopovidi-nanu.org.ua/sites/default/files/slot-gacor/https://kiadvany.magyarhonvedseg.hu/public/journals/2/slot-deposit-dana/https://chasopys-ppp.dp.ua/public/site/slot-deposit-pulsa/https://www.ncst.mw/wp-content/uploads/slot-online/http://vocesyrealidadeseducativas.com/ojs/public/site/joker123/http://conference.4moms.com/https://www.publicacoes.unirios.edu.br/docs/manual/slot-deposit-pulsa/http://philol-izvestia.vspu.ru/public/journals/1/rtp-live/https://malawidiaspora.gov.mw/slot-deposit-pulsa/https://dopovidi-nanu.org.ua/ojs/styles/situs-slot-gacor/http://ojs3.bkstm.org/public/journals/1/togel-online/http://revistaaristas.tij.uabc.mx/public/link-slot-gacor/https://penerbit.undip.ac.id/pages/slot-deposit-pulsa/https://jurnal.madiunkab.go.id/pages/slot-gacor-4d/https://jurnal.madiunkab.go.id/public/site/slot-gacor-4d/https://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot-online/https://aar-healthcare.com/ke/wp-content/slot-dana/https://kphpmeratus.kaltimprov.go.id/-/slot-gacor/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/slot-deposit-pulsa/https://jurnal.madiunkab.go.id/pages/slot-gacor/http://ejournalbidan.poltekkes-kaltim.ac.id/slot-gacor-maxwin/https://sitenar.madiunkab.go.id/public/-/slot88/https://pendidikanbahasaindonesia.umnu.ac.id/-/slot-dana/https://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot88/https://peternakan.umnu.ac.id/-/slot-deposit-pulsa/http://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot-pulsa/https://datadesacenter.dpmd.jatimprov.go.id/puem/assetshttps://datadesacenter.dpmd.jatimprov.go.id/assets/slot-pulsa/https://amerta.kemenkumham.go.id/file/slot-demo/https://www.ufrgs.br/nupegem/wp-content/slot-gacor/https://www.ufrgs.br/nupegem/slot-pulsa/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/css/slot88/https://188.166.227.65/https://dishub.kukarkab.go.id/ppid/-/slot-gacor/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/-/slot-gacor/https://penerbit.undip.ac.id/-/slot-gacor/http://jurnal.amy.ac.id/public/-/slot-gacor/https://sipenta.bappeda.tulungagung.go.id/storage/slot-online/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/web/slot88/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/pages/slot-gacor-maxwin-4d/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/js/slot-deposit-pulsa-terpercaya/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/pages/slot-pulsa-terpercaya/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/js/slot-dana/https://kecamatanrancabali.bandungkab.go.id/public/css/slot-deposit-pulsa/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/demo-slot/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/-/joker123/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/pages/slot-bonus-100/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/styles/sv388/https://www.ufrgs.br/rbml/styles/slot-demo/https://kec-girimaya.pangkalpinangkota.go.id/-/slot-gacor/https://stisnu-aceh.ac.id/wp-content/uploads/2022/10/togel-online/https://ptik.unp.ac.id/wp-content/slot-deposit-pulsa/https://www.ufrgs.br/rbml/-/bola88/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot-gacor/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot-online/https://wirausaha.deliserdangkab.go.id/slot-gacor/https://siapmaslahat.pasuruankab.go.id/api/storage/slot-gacor/https://paper.icprp.uii.ac.id/public/togel-online/https://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/bocoran-admin-riki.htmlhttps://jescee.universitaspertamina.ac.id/pages/slot-dana/https://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/slot-deposit-dana.htmlhttps://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/slot-deposit-pulsa.htmlhttps://simpktn.kemendag.go.id/uploads/slot-onlinehttps://siapmaslahat.pasuruankab.go.id/api/storage/images/users/https://simpktn.kemendag.go.id/uploads/pragmatic88/https://simpktn.kemendag.go.id/uploads/slot-gacor/ 2017_11_9 | visnyk-nanu.org.ua

Вісник НАН України. 2017. № 11. 92-102

САМОЙЛЕНКО Анатолій Михайлович —
академік НАН України, директор Інституту математики НАН України

БАНАХ Тарас Онуфрійович
доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри геометрії і топології Львівського національного університету імені Івана Франка

ПРИТУЛА Ярослав Григорович —
кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математичного і функціонального аналізу Львівського національного університету імені Івана Франка

СТЕФАН БАНАХ І МАТЕМАТИКА У ЛЬВОВІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX СТОЛІТТЯ
До 125-річчя від дня народження

У 2017 р. наукова громадськість відзначає 125-річчя від дня народження математика світової слави, одного з творців сучасного функціонального аналізу Стефана Банаха. Група математиків, яка працювала у Львові в 20–30-х роках XX ст., увійшла в історію як Львівська математична школа, і безперечними її лідерами були Стефан Банах і Гуго Штейнгауз. 18–23 вересня 2017 р. у Львові відбулася Міжнародна конференція з функціонального аналізу, присвячена ювілею Стефана Банаха. У ній взяло участь близько 200 математиків з 16 країн. У цій статті поряд із розповіддю про наукові здобутки та особисте життя Стефана Банаха подано фрагменти історії розвитку математичних досліджень у Львові.

Осередками наукових досліджень у Львові були Університет, Технічна академія та Наукове товариство імені Шевченка. Історія Львівського університету веде свій початок від колегіуму єзуїтів, заснованого у 1608 р. У 1661 р. колегіум став академією, і відтоді навчальний заклад неодноразово змінював свій статус та назву. Створення окремих шкіл для підготовки технічних фахівців розпочалося в 1795 р. із заснуванням Політехнічної школи у Парижі У Львові в 1816 р. було відкрито Реальну школу, яка у 1844 р. стала Технічною академією, згодом Політехнічною школою, а з 1921 р. — Львівською політехнікою. Важливу роль у розвитку української науки, зокрема математики, відіграло Наукове товариство імені Шевченка. Його попередником було Товариство імені Шевченка, створене в 1873 р. Товариство видавало свої часописи, у тому числі з 1897 р. «Збірник математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства імені Шевченка» [1].

Систематичні наукові дослідження з математики, а також надання ступенів докторів філософії у галузі математики у Львівському університеті почалися з 70-х років XIX ст. Тоді керівником кафедри математики був уродженець міста

Яворів (тепер Львівська область) Лаврентій Жмурко. Він навчався у Львівському і Віденському університетах та у Віденській політехнічній школі, з 1851 р. викладав у Технічній академії у Львові, а в 1872 р. перейшов до університету.

У 1885 р. в університет на посаду приват-доцента прийшов учень Л. Жмурка князь Юзеф Пузина. Його рід походив від династії Рюриковичів, а князівський титул його предки мали, володіючи Козельським удільним князівством. Юзеф Пузина після закінчення Львівського університету та отримання докторського ступеня впродовж року стажувався в Берлінському університеті, де слухав лекції і відвідував семінари у Веєрштраса і Кронекера. Це визначило напрями його наукових досліджень. З 1889 р. Ю. Пузина — надзвичайний, а в 1892–1919 рр. — звичайний професор, керівник кафедри математики в університеті. Його основною працею стала двотомна монографія «Teorya funkcyj analitycznych» (Теорія аналітичних функцій), яка була справжньою енциклопедією математичного аналізу. За час роботи у Львівському університеті він прочитав понад 30 різних курсів. У 1893 р. Ю. Пузина організував два математичних семінари (нижчий і вищий). Учасники цих семінарів згодом стали відомими вченими — Володимир Левицький, Станіслав Рузевич, Ян Лукасевич, Антоній Ломницький, Отто Нікодим, Мирон Зарицький та ін. Стаття В. Левицького [2], підготовлена під керівництвом Ю. Пузини і опублікована в 1894 р. в «Записках Наукового товариства імені Шевченка», була першою в історії науковою статтею з математики, надрукованою українською мовою.

Багато зусиль доклав Юзеф Пузина до відкриття у Львівському університеті другої кафедри математики. Він запрошував до Львова талановитих учених, зокрема, у 1908 р. Вацлав Серпинський, учень українського математика Георгія Вороного почав викладати нові на той час курси з теорії множин, теорії міри й інтеграла Лебега та ін. Під його керівництвом здобули докторські ступені Стефан Мазуркевич і Станіслав Рузевич. З 1913 р. в університеті почав читати лекції випускник Сорбонни тополог Зигмунт Янішевський, який великою мірою визначив шлях розвитку математики у Польщі [3]. У 1917 р. Ю. Пузина запросив до Львівського університету Гуго Штейнгауза, якого знав ще студентом. На габілітаційну лекцію Г. Штейнгауза з Кракова приїхав Стефан Банах. Це запрошення визначило долю не лише самого Г. Штайнгауза як ученого, а й, можливо, всієї львівської математики 20–30-х років XX ст. Казимир Куратовський так оцінив роль Ю. Пузини: «Він був до певної міри провісником ідей, які розцвіли у працях наступної генерації польських математиків» [4].

Повний текст