Вісник НАН України. 2018. № 6. С.114-120
ЛІБАНОВА Елла Марленівна —
академік НАН України, академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України
АКСЬОНОВА Світлана Юріївна —
кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України
РУДНИЦЬКИЙ Омелян Павлович —
науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України
ЖИТТЯ НЕВІД’ЄМНЕ ВІД НАУКИ
До 70-річчя академіка НАН України С.І. Пирожкова
20 червня виповнюється 70 років відомому в Україні та за її межами вченому в галузі демографії, методології стратегічного аналізу та економічного розвитку, національної безпеки, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), заслуженому діячу науки і техніки України (2003), лауреату премії імені М.І. Туган-Барановського НАН України (1996), віце-президенту Національної академії наук України, голові Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, доктору економічних наук, професору, академіку НАН України Сергію Івановичу Пирожкову.
«Якщо людина талановита, то вона талановита в багатьох сферах», — цей відомий вислів є найкращим епіграфом до наукової біографії відомого економіста, демографа, політолога, організатора науки, дипломата Сергія Івановича Пирожкова, чиє життя є взірцем наполегливого і послідовного підкорення одна за одною наукових вершин, взірцем людини з великими цілями, великим серцем і великою відповідальністю.
Сергій Іванович Пирожков народився 20 червня 1948 р. у м. Києві. У 1969 р. з відзнакою закінчив Київський інститут народного господарства ім. Д.С. Коротченка (нині — Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана). Близьке знайомство з демографічною наукою відбулося у нього на останньому курсі навчання, коли майбутнього випускника направили на стажування у відділ демографії Інституту економіки АН УРСР. Цей факт вказує на ще одну поважну подію, яку аж ніяк не можна обминути увагою, — півстолітній ювілей служіння Сергія Івановича Пирожкова демографічній науці.
Слід зазначити, що саме в 1968–1970 рр. у наукових колах розгорнулася масштабна дискусія стосовно того, чи має право демографія на самостійне існування, або вона є лише частиною статистики населення, і якщо демографія — це самостійна наука, то що становить її зміст і яке місце вона посідає в системі наук про народонаселення. Перемогу здобула точка зору демографів, яку представляв Д.І. Валентей, а інтерес до демографії, яка таким чином утвердила свою позицію у системі суспільних наук, почав зростати. Тому не випадково, що після навчання в аспірантурі Київського інституту народного господарства і успішного захисту кандидатської дисертації на тему «Закономірності формування вікової структури населення» (1973) Сергій Іванович повернувся у відділ демографії та відтворення трудових ресурсів Інституту економіки АН УРСР, де в 1974–1976 рр. працював на посаді спочатку молодшого, а згодом — старшого наукового співробітника.
У ці роки Сергій Іванович тісно спілкується з талановитим ученим-демографом, спеціалістом у галузі історичної демографії Арнольдом Леонідовичем Перковським, з яким у нього склалися довірливі дружні стосунки. Як потім згадував С.І. Пирожков у статті, присвяченій пам’яті А.Л. Перковського, «доброзичлива творча атмосфера, яка панувала у відділі демографічного розвитку УРСР, сприяла повноцінній науковій діяльності Арнольда Леонідовича»[1]. Саме в такій атмосфері вони працювали разом, брали активну участь у виконанні планових тем, підготовці аналітичних доповідей, публікували спільні дослідження з демографічної історії України. Значною мірою цьому сприяло й те, що А.Л. Перковський «знайшов величезний архівний матеріал, на підставі якого написані численні, дуже змістовні праці»[2]. Частина публікацій була у співавторстві з С.І. Пирожковим.