• підтримка та розвиток базового координаційного центру Українського національного гріду (УНГ);
• розвиток ресурсних центрів (грід-сайтів);
• побудова об’єднаної інфраструктури для розподілених обчислень, яка складається з традиційної грід-інфраструктури та хмарної інфраструктури;
• розроблення каталогу універсальних сервісів УНГ і впровадження сервісно-орієнтованих обчислень;
• забезпечення пропускної здатності оптоволоконних каналів зв’язку між ресурсними центрами не менше ніж 1 Гб/с та підвищення її до вимог європейської мережі GEANT-3;
• розвиток і супроводження комплексної системи захисту інформації УНГ;
• системне інтегрування УНГ у європейську інфраструктуру та Європейську хмару відкритої науки.

2. Застосування грід-технологій у фундаментальних дослідженнях та підтримка віртуальних організацій у таких тематичних напрямах:

• фізика і астрофізика високих енергій, астрономія;
• науки про життя;
• фізичні основи матеріалознавства, нанофізика і наноматеріали;
• геофізика, метеорологія, кліматологія, науки про Землю;
• суспільно-економічні науки.

3. Застосування грід-технологій та підтримка відповідних високопродуктивних обчислень у прикладній сфері:

• практична медицина (у співпраці з Національною академією медичних наук України);
• інженерні розрахунки;
• екомоніторинг, дистанційне зондування Землі, прогнозування природних явищ.

4. Підготовка фахівців з грід-технологій та хмарних обчислень:

• підготовка фахівців з грід-технологій та хмарних обчислень;
• запровадження курсів цифрової науки у закладах вищої освіти України.

Загалом за програмою було виконано 93 проекти із загальним фінансуванням 11 235 тис. грн. Головним результатом програми стало те, що академічна грід-інфраструктура набула розвитку і було забезпечено виконання наукових досліджень з використанням грід- та хмарних технологій, що сприяло активізації міжнародної співпраці, налагодженню ефективних зв’язків з американським відкритим науковим грідом (OSG), польським грідом (PL-Grid), міжнародними грід-організаціями (EGI, WLCG), а також забезпечено доступ до світових обчислювальних ресурсів.

За роки виконання програми за першим її напрямом забезпечено подальший розвиток матеріально-технічної бази грід-технологій і високопродуктивних обчислень, розширено їх застосування в наукових і науково-практичних дослідженнях. Збережено та забезпечено функціонування Національної грід-інфраструктури України (NGI_UA) як повноправного члена міжнародного грід-співтовариства. Станом на грудень 2018 р. грід-інфраструктура NGI_UA налічувала 13 грід-сайтів у стані «сертифікований» (промислова експлуатація), які відповідають умовам Угоди щодо операційного рівня EGI:

1) Kharkov-KIPT-LCG2 — Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ);

2) UA-BITP — Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України;

3) UA-IMBG — Інститут молекулярної біології і генетики НАН України;

4) UA-ISMA — Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України;

5) UA-KNU — Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

6) UA-BITP-ARC — Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України;

7) UA-ICYB-ARC — Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України;

8) UA-ILTPE-ARC — Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України;

9) UA-PIMEE — Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України;

10) UA-NSCMBR — Науковий центр з медико-біотехнічних проблем НАН України;

11) UA_ICMP_ARC — Інститут фізики конденсованих систем НАН України;

12) UA-IRE — Інститут радіофізики і електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України;

13) UA-IFBG — Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України.

Загалом уся грід-інфраструктура України охоплює 23 кластери, однак, як я вже сказав, лише 13 з них відповідають європейським стандартам.

Наявність робочої грід-інфраструктури та її відповідність технічним вимогам EGI дали змогу визначити УНГ як основу для створення Української хмари відкритої науки та робити кроки для подальшого її інтегрування в Європейську хмару відкритої науки, що є одним із заходів, передбачених Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки» від 17.01.2018 № 67-р. Зокрема, у жовтні 2018 р. Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, в якому створено базовий координаційний і ресурсний центр УНГ, та European Grid Initiative Foundation (EGI Foundation) підписали договір про участь у програмі EGI Affiliation Partners Programme, який надає Україні статус асоційованого члена EGI.eu. Інформацію про це розміщено на офіційному сайті Європейської грід-ініціативи, а представником України в цій європейській інфраструктурі є НАН України. Це дає можливість усім учасникам української грід-спільноти брати активну участь у конкурсі європейських проектів EGI на рівноправних умовах з постійними та асоційованими членами EGI.eu.

Повний текст