https://pppi.sulselprov.go.id/-/slot-gacor/https://izv-tn.tti.sfedu.ru/-/slot-pulsa/http://dopovidi-nanu.org.ua/sites/default/files/slot-gacor/https://kiadvany.magyarhonvedseg.hu/public/journals/2/slot-deposit-dana/https://chasopys-ppp.dp.ua/public/site/slot-deposit-pulsa/https://www.ncst.mw/wp-content/uploads/slot-online/http://vocesyrealidadeseducativas.com/ojs/public/site/joker123/http://conference.4moms.com/https://www.publicacoes.unirios.edu.br/docs/manual/slot-deposit-pulsa/http://philol-izvestia.vspu.ru/public/journals/1/rtp-live/https://malawidiaspora.gov.mw/slot-deposit-pulsa/https://dopovidi-nanu.org.ua/ojs/styles/situs-slot-gacor/http://ojs3.bkstm.org/public/journals/1/togel-online/http://revistaaristas.tij.uabc.mx/public/link-slot-gacor/https://penerbit.undip.ac.id/pages/slot-deposit-pulsa/https://jurnal.madiunkab.go.id/pages/slot-gacor-4d/https://jurnal.madiunkab.go.id/public/site/slot-gacor-4d/https://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot-online/https://aar-healthcare.com/ke/wp-content/slot-dana/https://kphpmeratus.kaltimprov.go.id/-/slot-gacor/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/slot-deposit-pulsa/https://jurnal.madiunkab.go.id/pages/slot-gacor/http://ejournalbidan.poltekkes-kaltim.ac.id/slot-gacor-maxwin/https://sitenar.madiunkab.go.id/public/-/slot88/https://pendidikanbahasaindonesia.umnu.ac.id/-/slot-dana/https://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot88/https://peternakan.umnu.ac.id/-/slot-deposit-pulsa/http://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot-pulsa/https://datadesacenter.dpmd.jatimprov.go.id/puem/assetshttps://datadesacenter.dpmd.jatimprov.go.id/assets/slot-pulsa/https://amerta.kemenkumham.go.id/file/slot-demo/https://www.ufrgs.br/nupegem/wp-content/slot-gacor/https://www.ufrgs.br/nupegem/slot-pulsa/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/css/slot88/https://188.166.227.65/https://dishub.kukarkab.go.id/ppid/-/slot-gacor/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/-/slot-gacor/https://penerbit.undip.ac.id/-/slot-gacor/http://jurnal.amy.ac.id/public/-/slot-gacor/https://sipenta.bappeda.tulungagung.go.id/storage/slot-online/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/web/slot88/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/pages/slot-gacor-maxwin-4d/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/js/slot-deposit-pulsa-terpercaya/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/pages/slot-pulsa-terpercaya/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/js/slot-dana/https://kecamatanrancabali.bandungkab.go.id/public/css/slot-deposit-pulsa/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/demo-slot/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/-/joker123/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/pages/slot-bonus-100/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/styles/sv388/https://www.ufrgs.br/rbml/styles/slot-demo/https://kec-girimaya.pangkalpinangkota.go.id/-/slot-gacor/https://stisnu-aceh.ac.id/wp-content/uploads/2022/10/togel-online/https://ptik.unp.ac.id/wp-content/slot-deposit-pulsa/https://www.ufrgs.br/rbml/-/bola88/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot-gacor/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot-online/https://wirausaha.deliserdangkab.go.id/slot-gacor/https://siapmaslahat.pasuruankab.go.id/api/storage/slot-gacor/https://paper.icprp.uii.ac.id/public/togel-online/https://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/bocoran-admin-riki.htmlhttps://jescee.universitaspertamina.ac.id/pages/slot-dana/https://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/slot-deposit-dana.htmlhttps://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/slot-deposit-pulsa.htmlhttps://simpktn.kemendag.go.id/uploads/slot-onlinehttps://siapmaslahat.pasuruankab.go.id/api/storage/images/users/https://simpktn.kemendag.go.id/uploads/pragmatic88/https://simpktn.kemendag.go.id/uploads/slot-gacor/ 2019_6_11 | visnyk-nanu.org.ua

Вісник НАН України. 2019. № 6. С. 71-82

ПИРОЖКОВ Сергій Іванович —
академік НАН України, віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України

ХАМІТОВ Назіп Віленович —
доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ ВЕКТОР УКРАЇНИ: РЕАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ І НЕБЕЗПЕКИ

Проаналізовано основні особливості двох гілок сучасної цивілізації — євроатлантичної та євразійської, обговорено питання, пов’язані з євроатлантичним вектором України, який є сьогодні об’єктивною історичною необхідністю і може бути конструктивно реалізований лише на основі інноваційного, а не мобілізаційного шляху. У цьому зв’язку автори звертають увагу на проблеми гуманітарної безпеки в освіті і науці, а також на неприпустимість адміністративно-мобілізаційного стилю в процесі інтеграції України у євроатлантичну спільноту.

Немає жодної цивілізації, яка за

своєю природою не була б здатна

досягти добробуту і демократії.

Семюел Хантінгто

Зовнішня політика відображає

цінності суспільств, що стоять за нею...

...Зусилля до зміни тиранічних або

тоталітарних режимів шляхом

зовнішніх заохочень і санкцій незмінно

будуть менш ефективними, ніж

перебудова корінної природи цих режимів.

Френсіс Фукуяма

Що таке євроатлантичний вектор України?

Кожна країна, якщо вона є не об’єктом, а суб’єктом історії, повинна мати цивілізаційний проект — проект бажаного майбутнього. Втілення цього проекту передбачає розроблення певних стратегій розвитку всередині країни, а також вибір геополітичного вектора, який спрямовує її взаємодію з тими чи іншими країнами в ті чи інші моменти історії.

Геополітичний векторце вектор, спрямований на партнерську взаємодію з іншими суб’єктами на міжнародній арені, або вектор руху слабкого геополітичного гравця в орбіті сильного міжнародного гравця на умовах підкорення, а не партнерства.

Формуючи геополітичний вектор, справжній цивілізаційний суб’єкт виходить насамперед з власних національних інтересів. Зв’язок національних інтересів і геополітичного вектору країни як цивілізаційного суб’єкта, по суті, визначає її глобалізаційну стратегію.

Припускаючи виражене спрямування України до суб’єктності у світі, ми можемо констатувати, що євроатлантичний вектор нашої країни є одним з багатьох інших. Проте на сучасному етапі історії, зважаючи на очевидну асиметрію в бік євразійськості протягом тривалого часу, євроатлантичний вектор має принципово важливе значення для майбутнього розвитку нашої країни, оскільки сприяє реалізації цивілізаційного проекту України початку ХХІ ст. проекту цивілізації гуманістичних інновацій і гідної самореалізації людини [1, 2].

При цьому євроатлантичний геополітичний вектор України передбачає не просто географічний, геополітичний або навіть цивілізаційний рух у напрямі Європи чи Євроатлантики, а цивілізаційну взаємодію з європейською і євроатлантичною спільнотою на основі партнерства і національних інтересів. Це дає підстави вважати, що головним критерієм конструктивності євроатлантичного вектора України (як і будь-якого іншого геополітичного вектора) є посилення і розвиток суб’єктності нашої країни.

Західна цивілізація та її духовні корені

Чи є євроатлантичний вектор не лише необхідним, а й реальним для України? Це питання породжує ще декілька, більш конкретних питань. Наскільки українське суспільство є консолідованим щодо такого вектора? Якою мірою принципи та цінності євроатлантичної спільноти збігаються з принципами та цінностями України? Інакше кажучи, чи існує духовно-культурна комплементарність України та євроатлантичної спільноти?

Відповідь на останні два запитання є очевидною: і в Україні, і в євроатлантичній спільноті маємо спільну архетипову цінність особистості, її свободи, прав, гідності та самореалізації. Стосовно питання про консолідованість українців щодо євроатлантичного вектора, то якщо під цим вектором розуміти взаємодію з євроатлантичною спільнотою при збереженні суверенітету та суб’єктності України у світі, то наряд чи представники різних світоглядів та політичних орієнтацій будуть заперечувати її актуальність і важливість.

Останнім часом ми все більше усвідомлюємо важливість цивілізаційного руху України в євроатлантичному напрямку. Дійсно, якщо ми вбачаємо мету цивілізаційного проекту України у гідній самореалізації людини [2; 3, с. 271–284], то саме цей напрямок видається найсприятливішим для цього — права людини, її гідність є головними цінностями.

Але що знаходиться у євроатлантичному напрямку? Специфічна євроатлантична цивілізація — економічна, політична й світоглядно-ментальна цілісність, яка пов’язана спільною долею і яка протистоїть цивілізації євразійській? Чи просто євроатлантична спільнота — певна кількість країн, що мають спільні цінності та інтереси, але не являють собою ту органічну єдність, яка дозволяє говорити про єдину цивілізацію, а не про сукупність країн та цивілізацій?

Відповіді на ці запитання є доволі непростими. Зараз ми можемо констатувати очевидне — в євроатлантичному просторі знаходиться західна цивілізація, яка існує принаймні з античних часів. Під західною цивілізацією або Заходом можна розуміти спосіб економічного, політичного й духовно-культурного буття, вкорінений в античних і християнських цінностях. При цьому «західне буття включає в себе античність як свою історію, християнство ж є для нього сучасністю і способом життя» [4, с. 23].

Повний текст