https://pppi.sulselprov.go.id/-/slot-gacor/https://izv-tn.tti.sfedu.ru/-/slot-pulsa/http://dopovidi-nanu.org.ua/sites/default/files/slot-gacor/https://kiadvany.magyarhonvedseg.hu/public/journals/2/slot-deposit-dana/https://chasopys-ppp.dp.ua/public/site/slot-deposit-pulsa/https://www.ncst.mw/wp-content/uploads/slot-online/http://vocesyrealidadeseducativas.com/ojs/public/site/joker123/http://conference.4moms.com/https://www.publicacoes.unirios.edu.br/docs/manual/slot-deposit-pulsa/http://philol-izvestia.vspu.ru/public/journals/1/rtp-live/https://malawidiaspora.gov.mw/slot-deposit-pulsa/https://dopovidi-nanu.org.ua/ojs/styles/situs-slot-gacor/http://ojs3.bkstm.org/public/journals/1/togel-online/http://revistaaristas.tij.uabc.mx/public/link-slot-gacor/https://penerbit.undip.ac.id/pages/slot-deposit-pulsa/https://jurnal.madiunkab.go.id/pages/slot-gacor-4d/https://jurnal.madiunkab.go.id/public/site/slot-gacor-4d/https://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot-online/https://aar-healthcare.com/ke/wp-content/slot-dana/https://kphpmeratus.kaltimprov.go.id/-/slot-gacor/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/slot-deposit-pulsa/https://jurnal.madiunkab.go.id/pages/slot-gacor/http://ejournalbidan.poltekkes-kaltim.ac.id/slot-gacor-maxwin/https://sitenar.madiunkab.go.id/public/-/slot88/https://pendidikanbahasaindonesia.umnu.ac.id/-/slot-dana/https://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot88/https://peternakan.umnu.ac.id/-/slot-deposit-pulsa/http://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot-pulsa/https://datadesacenter.dpmd.jatimprov.go.id/puem/assetshttps://datadesacenter.dpmd.jatimprov.go.id/assets/slot-pulsa/https://amerta.kemenkumham.go.id/file/slot-demo/https://www.ufrgs.br/nupegem/wp-content/slot-gacor/https://www.ufrgs.br/nupegem/slot-pulsa/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/css/slot88/https://188.166.227.65/https://dishub.kukarkab.go.id/ppid/-/slot-gacor/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/-/slot-gacor/https://penerbit.undip.ac.id/-/slot-gacor/http://jurnal.amy.ac.id/public/-/slot-gacor/https://sipenta.bappeda.tulungagung.go.id/storage/slot-online/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/web/slot88/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/pages/slot-gacor-maxwin-4d/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/js/slot-deposit-pulsa-terpercaya/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/pages/slot-pulsa-terpercaya/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/js/slot-dana/https://kecamatanrancabali.bandungkab.go.id/public/css/slot-deposit-pulsa/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/demo-slot/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/-/joker123/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/pages/slot-bonus-100/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/styles/sv388/https://www.ufrgs.br/rbml/styles/slot-demo/https://kec-girimaya.pangkalpinangkota.go.id/-/slot-gacor/https://stisnu-aceh.ac.id/wp-content/uploads/2022/10/togel-online/https://ptik.unp.ac.id/wp-content/slot-deposit-pulsa/https://www.ufrgs.br/rbml/-/bola88/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot-gacor/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot-online/https://wirausaha.deliserdangkab.go.id/slot-gacor/https://siapmaslahat.pasuruankab.go.id/api/storage/slot-gacor/https://paper.icprp.uii.ac.id/public/togel-online/https://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/bocoran-admin-riki.htmlhttps://jescee.universitaspertamina.ac.id/pages/slot-dana/https://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/slot-deposit-dana.htmlhttps://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/slot-deposit-pulsa.htmlhttps://simpktn.kemendag.go.id/uploads/slot-onlinehttps://siapmaslahat.pasuruankab.go.id/api/storage/images/users/https://simpktn.kemendag.go.id/uploads/pragmatic88/https://simpktn.kemendag.go.id/uploads/slot-gacor/ 2019_7_7 | visnyk-nanu.org.ua

Вісник НАН України. 2019. № 7. С. 36-44
https://doi.org/10.15407/visn2019.07.036

ХВЕСИК Михайло Артемович —
академік НААН України, доктор економічних наук, директор Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України»
https://orcid.org/0000-0003-4306-4904

ОБИХОД Ганна Олександрівна
доктор економічних наук, завідувач відділу природно-техногенної та екологічної безпеки Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України»
https://orcid.org/0000-0002-3201-6803

ПРИРОДНО-РЕСУРСНА СФЕРА УКРАЇНИ: СТАН ТА ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ

За результатами проведених досліджень сучасного стану природно-ресурсної сфери, а також при визначенні пріоритетних напрямів і організаційно-економічних механізмів її збереження встановлено неоднорідність розвитку регіонів за відповідними показниками, що потребує розроблення спеціальних, а не уніфікованих підходів до нарощування соціально-економічного потенціалу окремих територій. Проведено оцінку ресурсного потенціалу природного багатства України за складовими земельних, лісових, водних і мінеральних ресурсів та екосистемними послугами. Визначено рівень забезпеченості регіонів основними групами природних ресурсів, оцінено ступінь їх залучення до господарського використання. Обґрунтовано пріоритетні напрями підвищення вартості наявних територіальних ресурсів і залучення їх у фінансовий обіг. Доведено необхідність організації відповідної системи управління, яка б забезпечувала, з одного боку, надання природним ресурсам форми фінансових інструментів, а з іншого — гарантувала б їх ефективне проходження через адекватну фінансову інфраструктуру, що одночасно розширить можливості для активізації процесу їх відтворення.

Ключові слова: природно-ресурсна сфера, капіталізація, інституціоналізація, земельні, водні та лісові ресурси, екосистемні послуги, екологічна безпека, сталий розвиток, організаційно-фінансові механізми.

Оцінка ресурсного потенціалу природного багатства. Тривалий час природні ресурси розглядали окремо від проблем оцінки елементів національного багатства та їх відтворення. Тому на сьогодні є нагальна потреба у формуванні відповідної сучасної методології комплексної екосистемної оцінки природно-ресурсного потенціалу, яка давала б змогу адекватно враховувати й відображувати їх у складі національного багатства країни поряд із вартістю основних виробничих фондів. Фахівцями Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України було визначено вартість природного багатства України у розмірі 3,58 трлн грн (у цінах 2019 р.) [1]. При цьому його природно-ресурсна структура є такою: водний капітал становить 6,4%; земельний — 44,7%; лісовий — 7,9%; мінеральний — 24,8%. За агрегованим підходом екосистемна складова природного багатства становить 16,2% його підсумкової вартості. За даними Всесвітнього банку і Програми розвитку ООН, Україна належить до середньозабезпечених природними ресурсами держав з відносно заниженими показниками природного багатства через низький рівень капіталізації природних ресурсів (загальний рівень капіталізації активів в Україні — 14,5%). Згідно з розрахунками, ставка капіталізації для земельних ресурсів — 18%, водних — 12%, лісових — 4,4% [2]. Тобто в Україні спостерігається понаднормова експлуатація природних ресурсів.

У територіальній структурі природного багатства виділяють 5 груп регіонів з найвищими, високими, середніми, нижчими за середні та низькими показниками вартості природного багатства [2]. Так, до першої групи регіонів з найвищими показниками вартості природного багатства належать Донецька, Дніпропетровська та Луганська області (рис. 1). Другу групу з високими показниками формують Київська область (включно з м. Київ), Автономна Республіка Крим та Львівська область. До третьої групи з середніми показниками вартості природного багатства належать Житомирська, Закарпатська, Одеська, Полтавська та Харківська області. До четвертої групи з нижчими за середні показниками входятьВінницька, Волинська, Запорізька, Івано-Франківська, Рівненська, Сумська, Чернівецька, Чернігівська області. До п’ятої групи з найнижчими показниками вартості природного багатства належать Кіровоградська, Миколаївська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька та Черкаська області.

Проте диференціація показника загальногосподарської віддачі, який відображає ступінь активного залучення природного багатства в господарський процес і показує чисту економічну ефективність його використання, що характеризується співвідношенням усіх вигод від природокористування до витрат ресурсів, значно відрізняється від попереднього показника (рис. 2). У ньому акумульовано вартість як використання ресурсу, так і невикористання. Пропонується використовувати як показник економічної віддачі відношення валового внутрішнього (для регіонів — регіонального) продукту до вартості природного багатства території [3].

Водні ресурси. Наявність і доступність водних ресурсів є одним з найважливіших чинників сталого розвитку країни, а потенціал водозабезпеченості та його характеристики зумовлюють і рівень загальної безпеки держави. Інтенсивність водокористування в Україні нині досягла рівня, який перевищує екологічну ємність водно-ресурсного потенціалу, адже при відборі більше ніж 10% мінімального стоку в річковій системі відбуваються незворотні зміни [4, 5]. В Україні цей показник сягає 30% і більше, а в окремих індустріально розвинених регіонах (басейн річки Сіверський Донець) річковий стік використовується кілька разів. Водночас для функціонування створеного в Україні багатогалузевого господарського комплексу необхідні значні об’єми води. Щоправда, в останні роки через економічну кризу водоспоживання значно зменшилося, особливо у промисловості та сільському господарстві, однак це тимчасове явище і невдовзі потреба у воді знову почне зростати. За рівнем раціонального використання водних ресурсів та якості води, враховуючи наявність очисних споруд, Україна, за даними ЮНЕСКО, посідає 95-те місце у світі [5]. Водомісткість вітчизняного ВВП у 3–5 разів вища, ніж в індустріально розвинених країнах Європи, що свідчить про нераціональне використання водних ресурсів та низьку ефективність наявного виробничого устаткування (рис. 3).

Повний текст