https://pppi.sulselprov.go.id/-/slot-gacor/https://izv-tn.tti.sfedu.ru/-/slot-pulsa/http://dopovidi-nanu.org.ua/sites/default/files/slot-gacor/https://kiadvany.magyarhonvedseg.hu/public/journals/2/slot-deposit-dana/https://chasopys-ppp.dp.ua/public/site/slot-deposit-pulsa/https://www.ncst.mw/wp-content/uploads/slot-online/http://vocesyrealidadeseducativas.com/ojs/public/site/joker123/http://conference.4moms.com/https://www.publicacoes.unirios.edu.br/docs/manual/slot-deposit-pulsa/http://philol-izvestia.vspu.ru/public/journals/1/rtp-live/https://malawidiaspora.gov.mw/slot-deposit-pulsa/https://dopovidi-nanu.org.ua/ojs/styles/situs-slot-gacor/http://ojs3.bkstm.org/public/journals/1/togel-online/http://revistaaristas.tij.uabc.mx/public/link-slot-gacor/https://penerbit.undip.ac.id/pages/slot-deposit-pulsa/https://jurnal.madiunkab.go.id/pages/slot-gacor-4d/https://jurnal.madiunkab.go.id/public/site/slot-gacor-4d/https://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot-online/https://aar-healthcare.com/ke/wp-content/slot-dana/https://kphpmeratus.kaltimprov.go.id/-/slot-gacor/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/slot-deposit-pulsa/https://jurnal.madiunkab.go.id/pages/slot-gacor/http://ejournalbidan.poltekkes-kaltim.ac.id/slot-gacor-maxwin/https://sitenar.madiunkab.go.id/public/-/slot88/https://pendidikanbahasaindonesia.umnu.ac.id/-/slot-dana/https://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot88/https://peternakan.umnu.ac.id/-/slot-deposit-pulsa/http://perizinan.jambikota.go.id/frontend/web/slot-pulsa/https://datadesacenter.dpmd.jatimprov.go.id/puem/assetshttps://datadesacenter.dpmd.jatimprov.go.id/assets/slot-pulsa/https://amerta.kemenkumham.go.id/file/slot-demo/https://www.ufrgs.br/nupegem/wp-content/slot-gacor/https://www.ufrgs.br/nupegem/slot-pulsa/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/css/slot88/https://188.166.227.65/https://dishub.kukarkab.go.id/ppid/-/slot-gacor/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/-/slot-gacor/https://penerbit.undip.ac.id/-/slot-gacor/http://jurnal.amy.ac.id/public/-/slot-gacor/https://sipenta.bappeda.tulungagung.go.id/storage/slot-online/https://kphpmookmanoorbulatn.kaltimprov.go.id/public/web/slot88/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/pages/slot-gacor-maxwin-4d/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/js/slot-deposit-pulsa-terpercaya/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/pages/slot-pulsa-terpercaya/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/js/slot-dana/https://kecamatanrancabali.bandungkab.go.id/public/css/slot-deposit-pulsa/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/demo-slot/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/-/joker123/http://prosiding.fisip.unsri.ac.id/pages/slot-bonus-100/https://jurnalpangriptav3.malangkota.go.id/styles/sv388/https://www.ufrgs.br/rbml/styles/slot-demo/https://kec-girimaya.pangkalpinangkota.go.id/-/slot-gacor/https://stisnu-aceh.ac.id/wp-content/uploads/2022/10/togel-online/https://ptik.unp.ac.id/wp-content/slot-deposit-pulsa/https://www.ufrgs.br/rbml/-/bola88/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot-gacor/https://siagaki.sulselprov.go.id/frontend/slot-online/https://wirausaha.deliserdangkab.go.id/slot-gacor/https://siapmaslahat.pasuruankab.go.id/api/storage/slot-gacor/https://paper.icprp.uii.ac.id/public/togel-online/https://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/bocoran-admin-riki.htmlhttps://jescee.universitaspertamina.ac.id/pages/slot-dana/https://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/slot-deposit-dana.htmlhttps://e-suka.pn-lubukpakam.go.id/images/advokat/slot-deposit-pulsa.htmlhttps://simpktn.kemendag.go.id/uploads/slot-onlinehttps://siapmaslahat.pasuruankab.go.id/api/storage/images/users/https://simpktn.kemendag.go.id/uploads/pragmatic88/https://simpktn.kemendag.go.id/uploads/slot-gacor/ 2019_8_6 | visnyk-nanu.org.ua

Вісник НАН України. 2019. № 8.
https://doi.org/10.15407/visn2019.08.051

БОБУХ Ірина Миколаївна —
доктор економічних наук, в.о. завідувача відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

ЩЕГЕЛЬ Світлана Миколаївна —
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

ГЕРАСІМОВА Олена Аркадіївна —
науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

ГЕНДЕРНА ІНКЛЮЗІЯ В ЕКОНОМІЦІ: ДИСБАЛАНСИ В ОПЛАТІ ПРАЦІ

З метою наукового аналізу та формування цілісного розуміння факторів і передумов, які сприяють розбудові інклюзивного суспільства та забезпеченню рівних можливостей для всіх у контексті гендерної рівності на ринку праці, автори дослідили особливості гендерних аспектів вибору спеціальностей для здобуття вищої освіти та подальшого працевлаштування у високотехнологічних і наукомістких сферах діяльності (knowledge-intensive activities) з високим рівнем оплати праці. Мета дослідження полягала в тому, щоб з’ясувати фактори впливу на відмову жінок від вибору ІТ-спеціалізації; визначити напрями забезпечення рівних можливостей для жінок у STEM-галузях з метою досягнення нової якості економічного зростання; проаналізувати чинники, які впливають на вибір професій серед жінок; окреслити шляхи вдосконалення гендерної політики в Україні.
Ключові слова: економічне зростання, інклюзивність, цілі сталого розвитку, гендерна рівність, ринок праці, STEM-галузі.

Одним з ключових параметрів побудови інклюзивного суспільства є забезпечення рівних можливостей для всіх у контексті гендерної рівності на ринку праці. Гендерна рівність[1] є сполучною ланкою, що поєднує принципи інклюзивності з можливостями досягнення нової якості і більш високих темпів економічного зростання на основі реалізації Цілей сталого розвитку. Нобелівський лауреат з економіки 2018 р. Пол Ромер розвинув ідею про те, що зростання продуктивності і технологічні інновації є основним джерелом економічного зростання[2]. Цілі сталого розвитку сприяють сталому економічному зростанню, підвищенню рівня продуктивності праці і використанню технологічних інновацій. Важливою передумовою їх досягнення є стимулювання підприємництва і створення робочих місць, а також ефективні заходи задля викорінення таких негативних явищ, як примусова праця, рабство і торгівля людьми. Мета Глобальних цілей полягає у забезпеченні до 2030 р. повної і продуктивної зайнятості та гідної праці для всіх жінок і чоловіків. Однією з найважливіших є Ціль 5 «Гендерна рівність», яку сформульовано так: «Забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчаток».

Припинення всіх форм дискримінації щодо жінок і дівчаток не лише забезпечує одне з базових прав людини, воно має також вирішальне значення для прискорення сталого розвитку [1]. Неодноразово було доведено, що розширення прав і можливостей жінок і дівчат справляє суттєвий позитивний вплив у всіх сферах і сприяє економічному зростанню та розвитку. Так, Світовий банк розглядає гендерну рівність як розумний підхід до економіки [2], Європейська комісія підкреслює, що економіка зростає, коли жінкам надають рівні можливості для оплачуваної роботи та доступ до засобів виробництва [3], експерти ООН підрахували, що інвестиції у програми розвитку доходних видів діяльності для жінок можуть повернути $7 за кожний вкладений долар [4], а за оцінками Глобального інституту МакКінзі (McKinsey Global Institute), завдяки подоланню гендерної нерівності до 2025 р. світовий ВВП може зрости на $12 трлн (таких значних результатів можна досягти, якщо поліпшити стан справ за 4 основними напрямами: рівність на робочому місці; базові послуги та розширення економічних можливостей; юридичний захист і політичний голос; фізична безпека) [5].

У сучасному світі спостерігається значний прогрес у досягненні гендерної рівності, розширенні прав та свобод жінок, визнанні їхньої ролі у спорті, бізнесі та житті суспільства в цілому. Сьогодні все більше жінок поповнюють ринок трудових ресурсів, займаються політикою, обіймають керівні посади, руйнуючи стереотипи і соціальні табу.

Про актуальність вивчення цієї проблематики свідчать численні дослідження не лише академічних науковців, а й корпоративних аналітиків, для яких отримані дані мають цілком прикладний характер. Зокрема, розрахунки економістів американської інвестгрупи Goldman Sachs [6] показали, що скорочення чисельності працюючих жінок зменшує економічний потенціал країни. Так, за умови досягнення однакового рівня зайнятості серед жінок та чоловіків ВВП США збільшився б на 9%, а Італії — на 21%, оскільки в цій країні працює 47% жінок працездатного віку, тоді як у США — близько 65%.

У вже згаданому дослідженні Глобального інституту МакКінзі [5] проаналізовано ситуацію в 95 країнах світу, сукупний ВВП яких становить 97% загальносвітового. Дослідники дійшли висновку, що в ряді країн жінки не надто активно залучені до створення валового продукту. Найчастіше це пояснюється відсутністю гендерної рівності, в окремих випадках потенціал для зростання з’являється при переході жінок з менш продуктивних секторів економіки в більш ефективні галузі. За умови повної реалізації потенціалу жінок у трудових відносинах можна очікувати зростання світової економіки на 20% (!) до 2025 р.

У дослідженні міжнародного об’єднання організацій з боротьби з бідністю Oxfam [7] неоплачувану працю жінок оцінили у $10 трлн щороку, або 13% світового ВВП. Загалом у світі серед людей, які мають оплачувану роботу, жінок на 700 млн менше, ніж чоловіків. Крім того, за даними Oxfam, жінки загалом більшою мірою ризикують опинитися в бідності, ніж чоловіки, в середньому вони гірше захищені і отримують нижчу зарплату. На початку 2017 р. середньосвітовий розрив в оплаті праці між жінками і чоловіками становив 23%. У 155 державах світу є як мінімум один закон, який наділяє чоловіків більшими економічними правами, ніж жінок. Oxfam зазначає, що для досягнення рівності в роботі, оплаті праці, економічних правах знадобиться 170 років. У 67 країнах, що розвиваються, близько 20% чоловіків виступають проти того, щоб жінки ходили на оплачувану роботу. У разі дефіциту робочих місць майже 40% людей по всьому світу вважають, що у чоловіків має бути пріоритетне право на працю перед жінками, незалежно від досвіду і якості роботи.

Спільне дослідження McKinsey & Company і Lean in Foundation «The Women in the Workplace — 2015» [8], проведене в 118 компаніях серед 30 тис. співробітників, виявило, що жінки недостатньо представлені на всіх позиціях — від початкових до найвищих, і що США, наприклад, знадобиться понад 100 років для досягнення гендерної рівності серед топ-керівництва. При цьому результати моніторингу від Credit Suisse Research Institute [9] засвідчили, що компанії з високою часткою участі жінок в управлінні мають вищі прибутковість, рентабельність, рівень компенсацій і сильніші позиції на ринку.

За даними Pepperdine University [10], рентабельність 25 компаній зі списку Fortune 500, в яких найактивніше просували жінок на керівні посади, на 18–69% перевищувала рентабельність інших компаній з цього списку, що працюють у тих самих галузях.

Цілу низку досліджень періодично проводять експерти компанії EY[3], і їхні розрахунки також підтверджують наявність значного економічного потенціалу, джерелом якого є жінки. Наприклад, у доповіді «Успішні люди: визнання ролі жінок у стимулюванні ділового та економічного розвитку» (High achievers: recognizing the power of women to spur business and economic growth) аналізується роль жінок з точки зору прогнозованого зростання їхніх доходів: «У наступні 5 років доходи жінок виростуть на $5 трлн і становитимуть $18 трлн. Це майже вдвічі перевищить очікувані темпи зростання ВВП Китаю та Індії разом узятих» [11].

Отже, незважаючи на значні досягнення в останні роки щодо забезпечення гендерної рівності, все ж таки залишаються сфери, в яких жінки мають значний потенціал, проте він наразі не реалізується внаслідок гендерної дискримінації. З огляду на наявні проблеми як у світовій, так і у вітчизняній економіці, дослідження гендерної рівності в контексті розширення економічних можливостей жінок є актуальними і перспективними. Результати аналізу різних аспектів зазначеної проблематики можуть бути цілком несподіваними і неочевидними, а їх практичне використання може значно сприяти формуванню інклюзивної економіки, досягненню національних показників Цілей сталого розвитку та створенню засад для нової якості економічного зростання України.

Повний текст


[1] Гендерна рівність — це рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості його реалізації. Рівні можливості — це питання не лише формального права, а й правозастосування. Джерело: Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2542915-katerina-levcenko-uradova-upovnovazena-z-pitan-gendernoi-politiki.html

[2] Городніченко Ю. KSE Voice: Економіка надії та відповідальності: за що дали Нобелівську премію з економіки 2018. VoxUkraine. 2018. https://voxukraine.org/uk/ekonomika-nadiyi-ta-vidpovidalnosti-za-shho-dali-nobelivsku-premiyu-z-ekonomiki-2018/