Вісник НАН України. 2020. № 12. С. 31-49
https://doi.org/10.15407/visn2020.12.031
Комісаренко Сергій Васильович —
академік НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3244-3194
Романюк Світлана Іванівна —
кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3900-6755
ПЕРСПЕКТИВИ РЕДАГУВАННЯ ГЕНОМУ ЗА ДОПОМОГОЮ CRISPR/CAS, АБО ЯК ОПАНУВАТИ «ГЕНЕТИЧНІ НОЖИЦІ»
Нобелівська премія з хімії 2020 року
Нобелівську премію з хімії у 2020 р. присуджено двом дослідницям у галузі молекулярної біології — француженці Еммануель Шарпантьє (Emmanuelle Charpentier), яка нині очолює Відділення наук про патогени при Товаристві Макса Планка в Берліні, та американці Дженніфер Дудні (Jennifer Doudna) з Каліфорнійського університету в Берклі — за «розвиток методу редагування геному». У пресрелізі Нобелівського комітету зазначено, що лауреатки відкрили один з найпотужніших інструментів генної технології — CRISPR/Cas9, або так звані «генетичні ножиці». Цей метод сприяв отриманню у фундаментальних дослідженнях багатьох важливих результатів. Зокрема, дослідники рослин змогли створити культури, стійкі до цвілі, шкідників та посухи. У медицині тривають клінічні випробування нових методів лікування раку, а мрія про те, щоб вилікувати спадкові захворювання, ось-ось стане реальністю. «Генетичні ножиці» вивели науки про життя на новий етап розвитку і дають людству величезну користь.