Вісник НАН України. 2014. № 10. С. 30-41.
https://doi.org/10.15407/visn2014.10.030

ЧЕКМАН Іван Сергійович –
член-кореспондент НАН України і НАМН України,
доктор медичних наук, професор, 
завідувач кафедри фармакології та клінічної фармакології
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

ПОКРОВСЬКИЙ Валерій Олександрович –
доктор фізико-математичних наук, професор,
завідувач відділу мас-спектрометрії нанорозмірних систем
Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України

САВЧЕНКО Дмитро Сергійович –
асистент кафедри фармакології та клінічної фармакології
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

ОПТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НАНОМАТЕРІАЛІВ

У статті узагальнено дані літератури та результати власних досліджень авторів щодо оптичних властивостей наноматеріалів. Розглянуто квантові розмірні ефекти наночастинок у роботі таких приладів, як резонансні тунельні діоди, лазери на квантових структурах та надчутливі фотодетектори. Описано можливість використання наночастинок металів як нового класу міток у дослідженнях біологічних процесів у різних тканинах, що зумовлено істотно вищою інтенсивністю розсіювання світла нанометалами порівняно з інтенсивністю випромінювання найяскравіших флуоресціюючих молекул. Додатково розглянуто оптичні властивості фулеренів С₆₀ і їх можливе застосування в медичній практиці.

Ключові слова: оптичні властивості, квантові розмірні ефекти, оптичні мітки, наночастинки металів, нановуглець, нанокомпозити.

У кінці ХХ ст. у свідомість людей досить швидко і природно ввійшло коротке слово «нано». Згодом цей префікс означив початок нової ери в розвитку науки і технологій, виокремилися такі напрями, як нанофізика, наноелектроніка, нанохімія, нанобіологія, наномедицина, нанофармакологія, нанотехнології тощо. Враховуючи нинішній рівень нанонаук і постійно зростаюче практичне впровадження їх досягнень у діяльність людства, можна стверджувати, що нанотехнології визначать обрис XXI ст., подібно до того, як відкриття структури атому й гена, створення комп’ютерних технологій стали ознаками минулого століття [1, 2]. В останні десятиліття стрімко розвиваються дослідження в галузі фізики нанорозмірних структур, зокрема оптика нанокомпозитних матеріалів. Інтерес науковців до цього напряму пояснюється, з одного боку, потребою у створенні нових матеріалів, які мають унікальні лінійні та нелінійно-оптичні властивості, а з іншого боку, можливістю отримати відповідь на одне з фундаментальних питань сучасного природознавства: як змінюються властивості речовини при переході від окремих атомів і молекул до організованих кластерних структур, і далі – до твердого тіла [3]. Повний текст (PDF).