Вісник НАН України. 2019. № 6. С. 16-21
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
27 березня 2019 року
Про наукове забезпечення видобутку вуглеводневої сировини (доповідачі — академік НАН України Є.І. Крижанівський і член-кореспондент НАН України Д.О. Єгер)
Про підсумки виконання цільової комплексної програми НАН України «Грід-інфраструктура і грід-технології для наукових і науково-прикладних застосувань» за 2014–2018 рр. (доповідач — академік НАН України А.Г. Загородній)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
Перед початком засідання Президії НАН України 27 березня 2019 р. Президент НАН України академік НАН України Б.Є. Патон вручив провідним ученим Академії урядові нагороди, тепло поздоровив нагороджених і побажав їм творчих успіхів та здоров’я на довгі роки.
* * *
На засіданні члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову співдоповідь ректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу академіка НАН України Євстахія Івановича Крижанівського і головного наукового співробітника Інституту загальної енергетики НАН України члена-кореспондента НАН України Дмитра Олександровича Єгера про наукове забезпечення видобутку вуглеводневої сировини.
У співдоповіді було зазначено, що забезпечення реальної енергонезалежності держави потребує здійснення низки цілеспрямованих заходів з посилення координації наукових досліджень та розробок для нарощування видобутку енергетичних ресурсів, активізації співпраці наукових установ та підприємств паливно-енергетичного комплексу. Крім того, необхідним є формування і реалізація державної політики із запровадження дієвих механізмів стимулювання ресурсовидобувних підприємств, у тому числі державної власності, до збільшення інвестицій у розширення видобутку вуглеводнів та використання новітніх наукового-технічних розробок, технологій і рекомендацій вітчизняних науковців.
Проведений аналіз показав, що перспективи розширення запасів вуглеводнів на старих родовищах глибиною до 5000 м є обмеженими і можуть забезпечити лише стабілізацію видобутку на нинішньому рівні. Найбільшу перспективу для освоєння сьогодні мають глибокі горизонти (5000–7000 м) Східного нафтогазоносного регіону. У Західному нафтогазоносному регіоні обґрунтовано значну кількість неопошукованих ресурсів нафти і газу, освоєння яких потребує використання новітніх технологій і наукового супроводу. Важливою передумовою нарощування видобутку нафти і газу є також наявність нафтогазоносної зони шельфу Чорного моря біля острова Зміїний. Загалом, за оцінками науковців, нерозвідані традиційні запаси вуглеводнів в Україні становлять понад 5 млрд т умовного палива. Крім того, надра України містять значні ресурси вуглеводнів нетрадиційних типів: сланцевий газ, сланцева нафта, газ ущільнених порід-колекторів, метан вугільних родовищ, газ, пов’язаний з імпактними структурами, газогідрати Чорного моря.
Ще одним ресурсом нарощування власного видобутку нафти і газу є наявний в Україні фонд недіючих свердловин, яких без урахування законсервованих налічується понад 7500 одиниць.
В обговоренні співдоповіді взяли участь академік НАН України Б.Є. Патон; директор Інституту геологічних наук НАН України академік НАН України П.Ф. Гожик; головний науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України академік НАН України О.Ю. Лукін; академік-секретар Відділення механіки НАН України, директор Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України академік НАН України А.Ф. Булат; заступник директора Інституту газу НАН України доктор технічних наук Г.В. Жук; директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України В.М. Геєць; директор Інституту вугільних енерготехнологій НАН України кандидат технічних наук Н.І. Дунаєвська; академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України академік НАН України О.В. Кириленко; голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, завідувач відділу Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України академік НАН України А.Г. Білоус; в.о. члена Президії НАН України академік НАН України С.О. Довгий, почесний директор Інституту археології НАН України академік НАН України П.П. Толочко.
Підсумовуючи обговорення, академік НАН України Б.Є. Патон зазначив, що у доповідях та виступах висвітлено важливі проблемні питання раціонального освоєння вуглеводневого потенціалу України, а головне — подальші кроки, необхідні для їх вирішення. За його словами, це засідання є логічним продовженням засідання Президії НАН України у листопаді 2018 р., на якому фактично було проведено «інвентаризацію» можливостей наукових установ НАН України та Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу з наукового супроводу галузі видобування нафти і газу та представлено загальну характеристику перспектив нарощування видобутку цих ресурсів в Україні. Сьогодні на часі перехід до конкретних дій, спрямованих на вирішення проблеми дефіциту власних енергоресурсів. Такі дії насамперед мають полягати у координації діяльності науковців і фахівців у цій галузі, що дасть змогу ефективно використовувати фінансові, матеріально-технічні та кадрові ресурси. Тому потрібно підтримати пропозицію щодо створення Координаційної ради з наукового забезпечення нарощування видобутку вуглеводневої сировини.
Також, як підкреслив Президент НАН України, на підтримку заслуговує й ініціатива щодо організації за участі наукових установ Академії та Університету державної ключової лабораторії як нової форми організації та координації наукових досліджень у галузі видобування вуглеводнів.