Вісник НАН України. 2017. № 4. С. 107

60-річчя члена-кореспондента НАН України В.В. ШВАРТАУ

Відомий учений у галузі фізіології продукційного процесу рослин, доктор біологічних наук, професор, лауреат Державної премії України та премії ім. М.Г. Холодного, член-кореспондент НАН України Віктор Валентинович Швартау народився 17 квітня 1957 р. У 1980 р. закінчив факультет захисту рослин Української сільськогосподарської академії. З 1983 р. працює в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України, з 2005 р. очолює відділ фізіології живлення рослин, водночас з 2009 р. і до сьогодні є заступником директора Інституту з наукової роботи.

Наукові інтереси В.В. Швартау зосереджені на з’ясуванні фізіолого-біохімічних, молекулярно-генетичних та біотехнологічних основ формування високих урожаїв пшениці й інших культур, створенні високоефективних систем живлення, аналітичних дослідженнях компонентів агрофітоценозів методами IСP-MS та іонної хроматографії, інтеграції систем живлення і захисту посівів сільськогосподарських рослин, ролі ізотопів у системі грунт-рослина, а також на дослідженнях біорізноманіття агрофітоценозів. Його наукові результати в таких напрямах, як механізми регуляції іоному, підвищення ефективності використання елементів живлення культурними рослинами, створення синергістів та антидотів гербіцидів і протидія формуванню резистентності бур’янів у сівозмінах, взаємодія елементів живлення та захисту посівів від бур’янів і хвороб, впроваджено на багатьох високотехнологічних агропідприємствах України.

В.В. Швартау є автором понад 300 наукових праць, серед яких 7 монографій, 15 патентів України на винаходи. Він – віце-президент Українського товариства фізіологів рослин, член The Federation of European Societies of Plant Biology, входить до складу редакційних колегій наукових журналів «Физиология растений и генетика», «Ґрунтознавство», «Екологія та ноосферологія», «Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин», «Известия Национальной академии наук Беларуси. Серия биологических наук». Під його керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій. 

Повний текст