80-річчя члена -кореспондента НАН України А . Г. ШАПАРА

5 вересня 2016 р. виповнюється 80 років відомому вченому в галузі наук про Землю доктору технічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Аркадію Григоровичу Шапару. А.Г. Шапар — заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії ім. О.М. Динника НАН України, дійсний член Української екологічної академії наук, Академії гірничих наук України, Європейської академії наук, Європейської академії природничих наук (Ганновер, Німеччина). Він є також асоційованим членом Ради з проблем гірничих наук РАН та почесним членом російської Академії гірничих наук. А.Г. Шапар опублікував понад 400 наукових робіт, підготував 7 докторів і 18 кандидатів наук. Більш як півстоліття професійна діяльність А.Г. Шапара пов’язана з науковими установами НАН України. Він був одним з ініціаторів створення і першим директором Інституту проблем природокористування та екології НАН України. Упродовж 25 років, від дня заснування Аркадій Григорович незмінно очолює Інститут. А.Г. Шапар є авторитетним ученим у галузі раціонального природокористування, сталого розвитку регіонів, екомоніто- рингу, техногенної безпеки та гірничої справи. Він зробив ваго- мий внесок у розвиток наук про Землю, особливо геомеханіки та геофізики природних і техногенних масивів гірських порід з урахуванням змін у просторі їх фізико-механічних властивостей. Під його науковим керівництвом вперше в Україні було створе- но методологію вибору стратегії, критеріїв і показників сталого еколого-економічного і соціального розвитку регіонів. Розроблені наукові основи регіональної системи екомоніторингу було втілено на практиці під час формування обласної і міських систем екомоніторингу. Створено оригінальні екоорієнтовані технології відкритої розробки родовищ корисних копалин; до- сліджено питання використання геополів та природних ефектів у технологіях природокористування; запропоновано піонерні рішення щодо відтворення біорізноманіття та використання особ- ливостей порушених гірничими роботами територій для підвищення енергоефективності гірничого виробництва. 

Повний текст (PDF)