Вісник НАН України. 2017. № 8. С.31-47
https://doi.org/10.15407/visn2017.08.029

ОСАДЧИЙ Володимир Іванович —
член-кореспондент НАН України, директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України

РЕСУРСИ ТА ЯКІСТЬ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД УКРАЇНИ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ ТА КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН
За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 31 травня 2017 року

На основі розробленої концепції системних гідрохімічних досліджень виконано оцінку впливу природних і антропогенних чинників на формування хімічного складу та якість поверхневих вод України. Показано трансформацію речовин після їх надходження у водне середовище. Зроблено висновок про те, що поверхневі води України мають потужну буферну ємність, а тому, незважаючи на надходження у водне середовище значної кількості хімічних речовин техногенного походження, більшість річок, озер та водосховищ України й дотепер не втратили здатності до самоочищення. Встановлено, що зменшення надходжень забруднювальних речовин, спричинене спадом економіки України у 1990-ті роки, привело до стабілізації, а в окремих випадках навіть до незначного поліпшення екологічного стану поверхневих вод. Відзначено вплив кліматичної складової на зміни умов формування водного стоку річок України.
Ключові слова: ресурси та якість поверхневих вод, антропогенне навантаження, кліматичні зміни, донні відклади, водні екосистеми, водний стік.

На початку ХХІ ст. водні ресурси у світі набувають вирішального значення для економічної безпеки країн. Як важливий природний ресурс, вони забезпечують усі сфери функціонування суспільства, що визначає можливості подальшого економічного та соціально-екологічного розвитку держави. Якісна питна вода — неодмінна умова підвищення рівня життя населення України.

Нерівномірний розподіл прісних поверхневих вод по території України, погіршення їх якості внаслідок надмірного антропогенного навантаження, яке тривало десятиліттями, практична відсутність реальних кроків для розроблення стратегії поліпшення якості поверхневих вод разом із проблемами, пов’язаними з глобальними кліматичними змінами та їх регіональними проявами, ставлять на порядок денний головне завдання: припинити погіршення екологічного стану поверхневих вод України.

У цій роботі наведено результати досліджень з кількісної оцінки впливу природних та антропогенних чинників на якість поверхневих вод України, а також основних гідрологічних, фізико-хімічних і гідробіологічних процесів, відповідальних за формування хімічного складу води. Крім того, спираючись на наявний на сьогодні обсяг знань, спробуємо відповісти на непросте запитання: чи можливе взагалі поліпшення якості та екологічного стану поверхневих вод України у найближчому майбутньому і що для цього потрібно зробити українській науці, управлінцям різного рівня, суспільству?

Як відомо, формування хімічного складу води починається в атмосфері, продовжується в літосфері і завершується в річковій мережі. Головні річкові басейни України розташовані в різних фізико-географічних зонах та істотно різняться за орографічними, геологічними та гідрогеологічними умовами, ґрунтовим комплексом, кліматичними умовами та характером підстильної поверхні. Наведений перелік характеризує визначальні природні фактори формування водного стоку, хімічного складу та якості води. За умови недопущення надходження в різні об’єкти біосфери токсикантів, що забруднюють водні екосистеми, можна розраховувати на відновлення їх природного (фонового) стану. Однак чи зможемо ми реалізувати ці плани в умовах нинішніх глобальних кліматичних змін, які інтенсифікувалися з кінця 90-х років ХХ ст. [1–4] (рис. 1).

Зараз у всьому світі інтенсивно проводять дослідження щодо оцінки впливу регіональних кліматичних змін на умови формування водного стоку. За фінансової підтримки ОБСЄ співробітники УкрГМІ одними з перших серед країн Східної Європи розробили методологію, провели розрахунки й отримали прогнозні дані щодо зміни річного стоку води р. Дністер до 2050 р. Спільно з ученими зі Словаччини, Угорщини, Польщі, Румунії виконано роботи з реконструкції клімату Карпатського регіону. 

Повний текст